Бібліографічний покажчик друкованих творів
В.П. Петрова (Домонтовича)

Упорядниця Корпусова В.М.

Кандидатка історичних наук, незалежна дослідниця

Від упорядниці

Віктор Платонович Петров (Домонтович) належить до числа небагатьох мислителів, які зробили значний внесок у розвиток світової інтелектуальної думки. Його багатогранна інтелектуальна спадщина постійно переосмислюється та перевидається, а також друкуються раніше неопубліковані архівні праці.

Бібліографічний покажчик друкованих творів професора Віктора Платоновича Петрова (Домонтовича) є не стільки інструментом пошуку його творів різних років, здійснених у різних виданнях, а перш за все є його інтелектуальною біографією – науковою й письменницькою. В ній прихована площина мислення вченого проблемами, а не науками, які застосовуються у вирішенні проблем, і яку першим помітив Ю. Шевельов(Шерех). Саме тому наукові дослідження Петрова в рамках однієї гуманітарної дисципліни не обмежуються певним часовим відрізком, а простягаються через весь період його наукової діяльності.

В цьому Бібліографічному покажчику творів Віктора Петрова (Домонтовича) надані першодруки (без передруків) наукових праць з літературознавства, фольклору, етнографії, історії, історіософії, філософії, археології, мовознавства, релігієзнавства та художніх творів. Це – монографії, статті, рецензії, есе, романи, оповідання та нариси, а також художні переклади на українську з німецької. Першодруками я також вважаю такі опубліковані твори, які доповнені його частинами. Такі частини твору публікувалися окремо від першодруку і не увійшли в нього, або не були опубліковані й зберігаються в архівах. В.П. Петров друкував свої праці під власним прізвищем, а також під псевдонімами: Викторъ Бҍличь, Віктор Домонтович, В. Домонтович, Віктор Бер, В. Бер, В. Пет-в, Віктор, В.П., П., В. Плят, В. Петренко, В.Д., Борис Веріго, А. Семьонов. У цьому Бібліографічному покажчику прізвище, або псевдонім не зазначено.

Покажчик складено за хронологічним принципом публікацій, що дозволяє відстежити часовий контекст основних напрямків інтелектуальних пошуків автора, їх динаміку, а також географічне розташування видань. Праці В.П. Петрова публікуються вже понад століття. Перша його публікація датується 1918 роком, а остання 2024 роком, коли було укладено цей покажчик. Частина творів була опублікована самим автором, інші з’явилися друком після його смерті завдяки різним упорядникам. Географія видань охоплює низку колишніх і сучасних країн, зокрема, СРСР, Україну, Польщу, Білорусь, Німеччину, Францію, США та Канаду.

Існуючий сьогодні в Науковому архіві ІА НАНУ авторський фонд В.П. Петрова під час одіссеї Віктора Платоновича по бурхливому океану Другої світової війни і повоєнних 1945-1949 років зберігала у Києві Софія Федорівна Зерова, як колись Пенелопа зберігала на о. Ітака лук Одіссея.

Слід додати, що при упорядкуванні даного Бібліографічного покажчика враховані публікації:

• В.П. Петров. Список научных работ Петрова Виктора Платоновича. // Язык. Этнос. Фольклор. Автореферат по совокупности работ на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Киев. 1966, с. 54 – 61.
• Домонтович В. Проза. Три томи.. Нью-Йорк: Сучасність, 1988 – 1989.
• Н.С. Абашина. Наукові праці В.П. Петрова з проблем етногенезу та археології.// Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. Київ – .Львів: РАС . 1997, с. 9 – 11.
• С.І. Білокінь. Бібліографічний покажчик праць В.П. Петрова. // Slavica та baltica в ономастиці України. 1999, с. 29 – 41.
• В. Корпусова. Бібліографічний покажчик праць В. Петрова з проблем літературознавства, фольклору та історіософії. //Слово і Час. 2002. № 10, с. 93 – 96.
• В. Брюховецький. Примітки. Тематичний покажчик.// Петров Віктор. Розвідки. Т.1 – 3. Київ: Темпора. 2013. Т. 1, с. 584 – 591; Т. 2, с. 1148 – 1167; Т. 3, с.1659 – 1668.
• В. Корпусова. Віктор Петров (Домонтович). Основні наукові праці.// Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Персоналії української керамології. 2019. IV (3), с. 294 – 297.
• Glinianowicz, P. Krupa. Bibliografia adnotowana dzieł Wiktora Petrowa. W: Wiktor Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. Tom I. Kraków: Universitas. 2023, s. 113 – 293.

 

Бібліографічний покажчик

 

1918

Павелъ І Мережковскаго и Достоевскій, «пророкъ русской революціи». // Голосъ Жизни. Кіевъ. 1918. (1травня), № 1, с. 8 – 10.

«Двњнадцать» – поэма Ал[ександра] Блока. Поэма Блока “Двенадцать”.// Голосъ Жизни. Кіевъ. 1918. №11, с. 13 – 16.

1920

Література про Сковороду. // Книгарь. Київ. 1920. № 1-3, с.13 – 24.

1923

Нова генетична теорія походження заговорив (Познанский Н. Заговори, П., 1917). // Записки Історично-Філологічного відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Кн. ІІІ-IV. 1923, с. 230 – 236.

1924

Потебня й Лотце. (А. А. Потебня. Полное собрание сочинений под редакцией комитета по изданию сочинений А. А. Потебни при Всеукраинской Академии Наук. Том первый. Мысль и язык. ) // Записки Історично-Філологічного відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. Кн. ІV. 1924, с. 259 – 263.

1925

Етика Гр. Сковороди [А. Ковалівський. Розвиток етичних поглядів Г. Сковороди в зв’язку з його життям]. // Записки Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1925. Кн. V, с. 229 – 233.

Шевченко, Куліш, В. Білозерський – їх перші стрічі. //Україна. Київ. 1925. Кн. І-ІІ, с. 42 – 50.

Куліш і Шевченко ( До історії їх взаємовідносин в 1843-1844 роках).// Шевченко та його доба. 3б. перший. / Всеукраїнська Академія Наук. Комісія для видавання пам’яток новітнього письменства. Київ. 1925, с. 57-79.

Програма до збирання пісенного матеріалу. // 3бірник Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1925. №13.

Програма до збирання оповідань, казок і пісень. // 3б. Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1925. №29.

Місце фольклору в краєзнавстві.// Етнографічний Вісник. 1925. Кн.1, с. 12-21.

Народні легенди про чудеса. //Етнографічний Вісник. 1925. Кн.1, с. 59-61.

Сучасні завдання краєзнавства і етнографії. //Життя і Революція. 1925. Кн. І-ІІ, с. 86 – 90.

Сучасна література про село: огляд літератури.// Життя і Революція. 1925. Кн. ІV.

Коротенькі пісні («частушки»): 3б. пісень. №137, 1917-1925 рр. // Етнографічний Вісник. 1925. Кн.1, с. 22-25.

[Переклад з німецької:] Георг Гайм: «Різання трупу», «Йонатан», «Корабель». // Г. Гайм. Новели.. Київ. 1925, с. 38 – 65. (співавтор М. Рильський).

1926

Теорія «нероблення» Гр. Сковороди. // Життя і Революція. 1926. Кн. ІV, с. 49 – 55.

До дискусії про Сковороду. // Життя й Революція. 1926. №8, с. 63 – 67.

Гр. Сковорода в «Очерке развития философии» Шпета //Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1926. Кн. VII – VIII, с. 497 – 503.

До питання про Потебню й Лотце. //Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1926. Т. 9, с. 367 – 368.

Хуторянство і Европа. (Листи Куліша з-за кордону р. 1858-го). //Життя і Революція. 1926. № 7, с.71 – 79.

Куліш-хуторянин. ( Теорія хуторянства і Баївщанський епізод 1853-1854 ). // Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1926. Кн. ІХ, с. 156 – 184.

Матеріяли до історії приятелювання Куліша й Шевченка р. 1856-1857. // Всеукраїнська Академія Наук. Київ: Книгоспілка. 1926, с. 83 – 100.

Місце фольклору в краєзнавстві. //3бірник Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1926. № 29. Вип. 2.

З фольклору правопорушників: 3б. пісень. Вступна стаття. // Етнографічний Вісник. 1926. Кн. ІІ, с. 44 – 60.

До студій над коротенькими піснями. // Етнографічний Вісник. 1926. Кн. ІІ, с. 148 – 152.

Вірування в вихор та чорна хвороба. // Етнографічний Вісник. 1926. Кн. ІІ, с. 102 – 116.

Акад. М.Ф. Сумцов як історик етнографії.// Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук.. 1926. Кн. VІІ-VІІІ, с. 7 – 15.

1927

Матеріяли до історії співробітництва Куліша в «Современнике» Некрасова р. 1852-3. //Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. ХІІ, с. 277 – 297.

Перебування П. Куліша на Україні влітку року 1856-го. (Матеріал до Кулішевої біографії). // Всеукраїнська Академія Наук. № 53, 1927, с. 73 -101.

Теорія «культурництва» в Кулішевому листуванні р. 1856-7. (За неопублікованими матеріялами).// Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. ХV, с. 146 – 165.

До характеристики філософського світогляду Сковороди (Вчення Сковороди про матерію).// Записки Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. ХІІ-ХІV. Ч. ІІ, с. 30 – 43.

Акад. Вол. Гнатюк у своїх фольклорних студіях. // Записки Історично.- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. Х, с. 241 – 254.

Мітологема «сонця» в укр.[аїнських] нар[одних] віруваннях та візантійсько-геленістичний культурний цикл.// Етнографічний Вісник. 1927. Кн. ІV, с. 88 – 119.

Рецензія на: «Б. Навроцький. “Мова та поезія”. Нарис з теорії поезії. Книгоспілка. 1925, стор.1-240». // Записки Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. XII, с. 328 – 334.

1928

Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок. Етнографічний Вісник. 1928. Кн.VІ, с. 55-66.

Листування М.О. Максимовича та Н.М. Язикова (Роки 1829- 1846). // 3б. Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Література Т. І. 1928. № 82, с. 131 – 144.

«Чорна рада», як роман соціяльний.// Література. 1928. с. 23 – 37.

Вальтер-Скотівська повість з української минувшини.// Пантелемон Куліш. Михайло Чарнишенко. Київ: Сяйво. 1928, с. 5 – 35.

Вст[упна] стаття до видання українського перекладу Кулішевої повісті. // Історична повість П. Куліша «Михайло Чарнишенко». Київ: Сяйво, 1928.

Різдво р.1846. (За Кулішевими матеріялами). // Шевченко. Річник перший. Інститут Тараса Шевченко.[ Харків]. 1928, с.137 – 154.

«Чорна рада», як роман соціяльний.// Література. 1928. с. 23 – 37.

1929

Пантелимон Куліш у п’ядесяті роки. Життя, ідеологія, творчість.- Монографія. Всеукраїнська Академія Наук. 1929. № 88, 572 с.

Куліш і Квітка. // Квітка- Основ’яненко. Збірник на 150-річчя народження 1778-1928. Харків. 1929, с. 94-106.

 «Чернігівка» Костомарова. // Микола Костомаров. Чернігівка. Бувальщина з другої половини ХVІІ віку. Бібліотека Історичної Повісті й Роману. 1929, с. ІІІ – ХІV.

Роман Мик. Костомарова. До життєпису М. Костомарова.// Життя і Революція. 1929. № 2, с. 30; № 3, с. 4 – 39.

Лісова пісня. // Леся Українка. Твори. 1929. Т. 8, с. 157 – 177.

Українські варіанти легенди про неплідну матір та ненароджені діти. Записи Ю.С. Виноградського та С.М. Терещенкової.// Матеріали до етнології й антропології. Т. ХХІ-ХХІІ. 1929, с. 201 – 214.

Роман Костомарова. //Життя й революція. 1929. № 2, с. 30; № 3, с. 4 – 39.

Аліна й Костомаров. – Монографія. 1929. 192 с.

1930

[Редакція і Вступ до:] «Людина, що сміється».// В. Гюго. Людина, що сміється. 1930, с. ІІІ – ХХІІ.

Етнографічні оповідання П. Куліша. // Твори Пантелеймона Куліша. 1930, с. 121 – 132.

Кузьма-Дем’ян в українському фольклорі. //Етнографічний Вісник. 1930. Кн. ІХ, с. 197 – 238.

Марко Вовчок. “Мовчуще божество”.// Авангард. 1930. Вип. І. с. 25 – 37.

Куліш і П. Глібова. //Життя й Революція. 1930. № IV, с. 48 – 72.

Романи Куліша.- Монографія. 1930, 212 с.

1931

[Вступна стаття до оповідання П. Куліша] «Спогади з молодих літ». // Пантелеймон Куліш. Твори. 1931. Т. VI, с. 235 – 281.

1932

Петербурзькі повісті М. Гоголя. // Микола Гоголь. Твори. Повісті. 1932, Т. ІV, с. I – ХL.

Чергові проблеми вивчення Г.[ракха] Бабефа і бабувізму.// Україна. 1932. Кн. ІІІ, с. 25 – 36.

Вогнезрубна система хліборобства і хліборобський культ вогню. 1932, 60 с.

Проти ревізії вчення К. Маркса про родове суспільство.// Україна. 1932. Кн. 1, 2, с. 61 – 72.

1933

Напередодні (Гракх Бабеф).// Життя й Революція. 1933. Кн. 2 с. 103 – 129.

Студії про предкласове суспільство. Ловецькі і хліборобські культи. Київ: Вид. УАН, 1933. 112с.

 

1934

З історії житла на Україні. (Проти буржуазних теорій у дослідженні житла). // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. Кн. 1, с. 75 – 101.

Підсічне хліборобство в Східній Європі. До проблеми передкласового суспільства.// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. Кн. 1, с. 183 – 203.

Расова теорія на послугах германського фашизму.// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. Кн. 2, с. 49 – 71.

Рецензія на: «Третьяков П.Н. ’’Подсечное земледелие в Восточной Европе.’’ Известия ГАИМК. Т.14. Вып.1. Ленинград, 1932, 39 с.».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. №1.

1935

Буржуазная фольклористика и проблема стадиальности.// Советский фольклор. 1935. Кн. ІІ – Ill, с. 31 – 49.

Начдив Щорс. // Штурм. 1935, № 2, с. 38 – 41.

Фр. Енгедьс про родовий лад у давніх германців.// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН.1935. Кн. ІІІ-ІV, с.19-73.

З новішої літератури про родовий лад у давніх германців. З приводу праці А. Д. Удальцова: «Родовой строй у древних германцев». (Известия ГАИМК, Вып. 107, Москва-Ленинград, 1934). // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1935. Кн. V-VI, с. 191-201.

 

Тотемізм і родове суспільство. З приводу книги А. Золотарьова «Пережитки тотемизма у народов Сибири».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1935. Кн. V-VI, с. 208-209.

К вопросу о генетическом изучении охотничьих игрищ. // Советская этнография. 1935. Кн. VІ, с. 140 – 177.

Рецензія на: «Льюис Г. Морган. ’’Дома и домашняя жизнь американских туземцев’’».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1935. Кн. 3 – 4, с. 92 – 94.

1936

• Расовая теория в современной германской фольклористике. // Советский фольклор. 1936. Кн. ІV – V.

Фр. Энгельс о родовом строе древних германцев. К вопросу о земельных отношениях у древних германцев. // Вопросы истории доклассового общества. Москва – Ленинград. 1936, с. 647 – 690.

К палеонтологии слова «ляда», «лядина».// Язык и мышление.1936. Кн. VI – VII, с. 47 – 78.

Щорс. (Уривки з повісті). // Штурм. 1936. № 4, с. 8 – 23; №5, с. 31 – 43; № 6, с. 38 – 55.

1937

[Петров В.] Вий.[«Фольклорно-литературние источники повести Н.В. Гоголя ’’Вий’’] // Николай Гоголь. Полное собрание сочинений. 1937. Т. 2, с. 735 – 748.

Мова й історія матеріальної культури (До постави питання про семантичні зв’язки в мові родового суспільства). // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1937. Кн. 1, с. 85 – 108.

Про перебудову історичного фронту. //Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1937. Кн. 1, с. 33 – 36.

Рецензія на: «Р.М. Василевич. ’’Сборник материалов по эвенкийскому (тунгусскому) фольклору’’». //Український фольклор. 1937. Кн.1, с. 139 -141.

Рецензія на: «А. В. Шмидт. ’’Очерки по истории северо-востока Европы в эпоху родового общества на территории СССР.’’».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1937. Кн. 2, с. 133 – 137.

1939

К вопросу о генетическом изучении сельскохозяйственной терминологии. [Рецензия на: «Ф.П. Филин. ’’Исследования о лексике русских говоров: По материалам сельскохозяйственной терминологии’’. 1936»].// Язык и мышление. 1939. Кн. IX, с. 101 – 134.

1940

 Академік Ф.М. Колесса і його книга “Українська усна словесність”.// Народна творчість. 1940. № 6, с. 17 – 27.

Пам’яті акад. Д.І. Яворницького [1855-1940].// Вісті АН УРСР. 1940. № 7 – 8, с.107 – 109.

 Поселення в с. Городську (Розвідкові розкопки 1936 р.). // Трипільська культура. 1940. Т. І, с. 339 – 382.

1941

Вчення Фр. Енгельса про рід і основні питання фольклору первісно-общинного періоду.// Народна творчість. 1941. № 2, с. 7 – 22.

Древний Галич. К вопросу о происхождении и структуре города в Киевской Руси.// Социалистический Киев. 1941. № VI.

Рецензія на: «’’Ольвия’’. Т. І. Киев: Изд. АН УССР. 1940. 304 с.».// Вісті АН УРСР. 1941. № 4, с. 68 – 72.

1942

Ґоти на Україні та культура полів поховань.// Український засів. [Харків]. 1942. Жовтень. Ч.1, с. 61- 65.

Без ґрунту.// Український засів.(Харків). 1942. Ч. 2, с. 30 – 57.

«Колима». Місце українських страждань. // Краківські вісті. (Краків.) 1942. 10 вересня. № 200, с. 3.

Київ у червні 1941 року. // Краківські вісті. (Краків). 1942. № № 179 – 183.

На засланні в Уфі. // Краківські вісті. (Краків). 1942. Ч. 184 – 188.

Що сталося з Остапом Вишнею, С. Єфремовим і В. Дурдуківським? // Краківські вісті. (Краків). 1942. № 217.

Князі: [3 циклу «1921 рік»]. // Краківські вісті. (Краків). 1942. № 217.

Курортна пригода: // Нова Україна. (Харків). 1942.

1943

Сучасний стан української поезії. // Нова Україна. (Полтава). 1943. Ч.104(418).

Поворот до Европи. Сучасний стан української поезії. // Голос. (Берлін). 1943. №28.

Сучасний стан української поезії (з реферату на конференції українських письменників у Харкові). // Краківські вісті. (Краків). 1943. Ч.159(897).

Конференція українських письменників. //Наші дні. (Львів). 1943. Ч.7, ( скорочений виклад доповіді В. Петрова).

О. Потебня-фольклорист.// Український засів. Літературний часопис. 1943. (Харків). Ч. 4.

1944

Grundprobleme des Studiums der primitiven Volkskunde. /Aus dem Ukrainischen von Therese Woywod. – Berlin 1. Ukrainisches Wissenschaftliches Institut in Berlin. 1944. 46 s.

Без назви.// Дозвілля. (Пляуен), 1944. Ч. 35, с.18-19.

Відьма (з циклу «1921 рік»). // Дозвілля. (Пляуен), 1944. № 39.

Професор висловлює свої міркування (3 циклу «На засланні»). // Земля. (Пляуен), 1944. Ч. 12, с. 3-4.

Професор та Іван Закутній діють. (3 циклу «На засланні»). // Земля. ( Пляуен). 1944. Ч. 13, с. 4.

1945

Українські різдвяні звичаї.// Наші дні. (Берлін). 1945, № 1, с. 2.

Історичні коріння української нації.// Час. Український тижневик. (Фюрт). 1945. 19 лист. №8, с. 8-9.

1946

Тарас Шевченко як поет нації. (До 85-и ліття з дня його смерті). – Мюнхен: На еміграції. 1946. Ч. 4, 24 с.

Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства. (З приводу книги П. Зайцева «Життя Тараса Шевченка», Львів, 1939). – Мюнхен: УВАН. 1946. Ч. І. 37с.

В. Петренко. Мистці слова– бійцями революції. // Самостійник: суспільно-політичний місячник.1946. №3, с. 20-24.

Проблема великої літератури. // Українська трибуна. (Мюнхен). 1946. № 16, с. 3; № 20 с. 3.

Засади поетики. (Від «Ars poetica» Є. Маланюка до «Ars poetica» доби розкладеного атома). // МУР: Мистецький Український Рух (Мюнхен – Карльсфельд), 1946. Зб.1, с. 7 – 23.

Злидні днів. До питання про «багату літературу». // Українська трибуна. (Мюнхен), 1946. № 13, с. 4.

Драматична поема Л[есі] Українки «Кассандра». // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд). 1946, Ч. 3-4, с. 69-76.

Микола Зеров та Іван Франко (До історії історико-літературних взаємовідносин). // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд), 1946. Ч. 6, с. 31-46.

Проблема Олеся.// Рідне слово. (Мюнхен-Карльсфельд). 1946. Ч. 7, с. 20-28.

Вага і міра слів (з літературного щоденника). // Українська трибуна. (Мюнхен). 1946, №11, с. 3.

Проблеми літературознавства за останнє 25-ліття (1920—1945). // Світання. [Мюнхен]. 1946. Ч. 2, с. 43-52.

Хліб наш щоденний. // Час. (Фюрт-Баварія). 1946. Ч. 37(51), с. 3; Ч. 38(52), с. 5.

Остання конференція МУРу. // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд). 1946. № 9-10, с. 52-59.

СВЯТ ВЕЧІР. Українські різдвяні звичаї.// Час. (Фюрт). 1946. №1(15), с. 16-17.

Антропологічні особливості українського народу. // Орлик. (Берхтесгаден). 1946. Ч. 5. с.15-19; Ч. 6, с.16-19.

Чи походить людина від мавпи? З новіших поглядів на походження людини. // Нова дорога-New Way. (Мюнхен). 1946. №1, с. 3-6.

Археологічна конференція в Авгсбурзі. // Час. (Фюрт). 1946. Ч. 5(9), с. 4.

Як виникли міста на Україні. // Нова дорога=New Way. (Мюнхен). 1946. Ч. 2-3. с. 3-7.

Клімат на Україні 5-6 тисяч років тому. // Нова дорога =New Way. (Мюнхен). 1946. Ч. 1, с. 23-26.

Історіософічні етюди. [І. Проблема епохи. Середньовіччя й Ренесанс. Апологія заперечення.] (Далі буде). // МУР: Мистецький Український Рух. (Мюнхен-Карльсфельд). 1946. Зб. ІІ, с. 7-18.

Екзистенціялізм і ми.// Рідне слово. (Мюнхен). 1946. Ч. ІІ, с. 34-43.

Екскурси в мистецтво. Про домо суа. Дещо про методу.// Рідне слово. (Мюнхен-Фрайман). 1946. Ч. 12, с. 57-65.

Наш час, як він є (3 приводу статті Нормана Казнса “Несучасність сучасної людини” (The Saturday Review of Literature. New York, Neue Auslese V. 1946). // Рідне слово. (Мюнхен- Фрайман), 1946, серпень. Ч. 8, с. 28- 40.

Тварина, людина, техніка. // Нова дорога- New Way. (Мюнхен). 1946. № 2-3, с. 22-25.

Сучасні духові течії Европи. // Час. (Фюрт- Баварія), 1946. Ч. 42(56), с. 4-5; Ч. 43(57) , с. 3-4.

З сучасної релігійної літератури. // Бюлетень Богословсько-педагогічної академії (Мюнхен). 1946. Ч. 2, с. 39-42.

Апостоли. // Хорс. (Реґенсбург). 1946, №1, с. 10-21.

Болотяна Люкроза. / З приводу ’’Спогадів про неоклясиків’’ Юрія Клена. «Звено». Ч. 2, 3-4. 1946/.// Рідне слово. (Мюнхен-Фрайман). 1946. Ч. 9-10, с. 40- 51.

Комаха та Ірця: Уривок з повісті. // Рідне слово. (Мюнхен).1946. Ч. 11, с. 17-29.

Комаха й Тася: 3 роману «Доктор Серафікус».// Рідне слово. (Мюнхен), 1946, Ч.12, с. 17-31.

Мої Великодні (3 записок мандрівника). // Слово. (Реґенсбург), 1946. Ч. 16, с. 3.

Помста: 3 циклу «Романтика». // Заграва. (Авгсбург), 1946. Ч. 2.

Розмови Екегартові з Карлом Ґоцці. // МУР: Мистецький Український Рух. (Штутгарт). 1946. Ч. 1, с. 93-100.

[Рецензія на]: « “Звено”. Література. Мистецтво. Критика. Центральний еміграційний союз українського студентства. Український мистецький фронт молодих. Ч. І, травень 1946. Інсбрук. Редагує Вол. Кримський. Видає Микола Денисюк. Стор. 1-80. Цкль.». // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд). 1946. Ч. 6, с. 94-97.

[Рецензія на:] «Юрій Косач. “Ноктюрн b –moll”. //Видання часопису “Наше життя” З післямовою Гр. Шевчука. Авгсбург. 1946. С.1-32. Золота Брама». // Рідне слово. (Мюнхен-Фрайман). 1946. Ч.8, с. 53-55.

1947

Пантелеймон Куліш і кирило-методіївці. // Українська Трибуна.( Мюнхен), 1947, Ч. 14 (38), с. 4.

Проблеми великої літератури. // Українська трибуна. (Мюнхен). 1947, с. 3.

Т. Шевченко 1847 року й кирило-методіївці. // Українська Трибуна. (Мюнхен). 1947. Ч. 20 (44), с. 3-4.

Тарас Шевченко р. 1847 та його «Казематні вірші». (Виголошено на Шевченківському Святі в У[країнському] Т[ехнічно] – Г[осподарському] І[нституті] 10.ІІІ.1947 р.). // Вісті УТГІ. Орган внутрішньої інформації професорів і студентів школи. (Реґенсбург). 1947. № 4, с. 8-12.

Казематні поезії Тараса Шевченка (квітень-травень1847р.). // Тарас Шевченко. Казематні поезії, квітень-травень 1847. (Мюнхен) 1947, с. 5-17.

Різдвяні звичаї в світлі новітньої фолкльористики. // Українська трибуна. (Мюнхен.) 1947. Ч. 2(26), с. 3,4.

Великодні звичаї й обряди в Україні. // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 15-16 (80 – 81), с.7.

Веснянки і гаїлки. //Час. (Фюрт). 1947. Ч. 17 (82), с. 4.

Український фолкльор: заговори, голосіння, обрядовий фолкльор народно-календарного циклю. // Мюнхен: УВУ, 1947. 142 с.

До постановки проблеми вивчення культури піль поховань останніх століть перед Різдвом на Україні. // Бюлетень УВАН. 1947. Ч. 11 – 12, с.10 – 11.

Християнство і сучасність. // Орлик. (Берхтесгаден). 1947. Ч. 2, с. 15 – 18.

З новішої богословської літератури. Християнське вчення про державу. // Бюлетень Богословсько-педагогічної Академії УАПЦ. (Мюнхен). 1947. Ч. 3, с. 43 – 46.

Історіософічні етюди. Мистецтво ХІХ-ХХ сторіч. Методологічні основи пізнання епохи. // (МУР) Мистецький Український Рух. 1947. Зб. ІІІ. (Реґенсбург), с. 7-10.

Сучасний образ світу: Криза клясичної фізики. // Арка. (Мюнхен). 1947. Ч.1, с. 2-6.

Духові течії Европи Нового часу. // Культурно-мистецький календар альманах на 1947 рік.. (Реґенсбург). 1947, с. 8-93. [З купюрами].

Екскурси в мистецтво. // Літературний зошит. Neu-Ulm. 1947. Ч. 3, с. 5- 6.

Проблема епохи. // Орлик.( Берхтесгаден). 1947. Ч. 10, с. 4-8.

Народництво. З циклю: Засади історії. // Час.(Фюрт). 1947. Ч. 5. (70), с. 7.

Антинародництво (З циклю: Засади історії). // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 7 (72), с. 8.

В пошукуваннях синтези (З циклю: засади історії). // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 8 (73), с. 7.

Походження Українського Народу. – Монографія. Реґенсбург: Українська Студентська Громада при УТГІ в Регенсбурзі, 1947, с.1- 56.

Без ґрунту (III). // Арка. (Мюнхен). 1947. Ч. 2 – 4.

Доктор Серафікус.- Монографія. [Ч. 1]. Мюнхен: Українська трибуна. 1947, 174 с.

Передвеликоднє. Весна 1947 року. // Українська трибуна. (Мюнхен). 1947. Ч. 26 (50), с. 7.

Письменник і генерал. // Пу-гу. (Авгсбург). 1947. Ч. 37, с. 7.

Зоряні мандрівники. Тіхо Браге й Йоган Кеплер. // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 1-2, с. 14.

Приборканий гайдамака. Оповідання про Саву Чалого. (З циклу «Романтика»). // Похід. (Гайденав.) 1947. Ч. 1(3), с.19 – 30.

[Переклад з німецької]. Верфель Франц. В палаці первосвященика: 3 «Павло серед юдеїв. Драматична легенда». // Арка. (Мюнхен). 1947. Ч. 5, с. 37-38..

1948

В Кулішеву річницю.// Українська Трибуна. Мюнхен. 1948. Ч.1 (123), с.7 – 8.

Taras Sevchenko, 1814-1861: A Symposium. Mouton & Co. S-Gravenhage.

Естетична доктрина Шевченка: до поставлення проблеми. //Арка. 1948. Ч. 3 – 4, с. 38-40.

Різдвяні обряди українського народу (Спроба дослідчої аналізи). // Українська трибуна. Мюнхен. 1948. Ч.1(123), с. 7 – 8.

Обрядовий фолкльор народньо-календарного циклу як методологічна проблема. // Науковий збірник УВУ. Мюнхен: Орлик. 1948. Т. 5, с.149 – 154.

Лютер з католицького погляду.// Богословський вісник. 1948. Ч. 2, с. 35 – 41.

Концепція кризи й проблема прогресу (Дискусійне). //Українська Трибуна. Мюнхен. 1948, № 7, с. 5.

Маси, техніка й лібералізм (з приводу книги Хозе Ортеги-і-Гассет ’’Повстання мас’’). // Орлик. Берхтесгаден. 1948. Ч. 3, с. 33 – 35.

Без ґрунту: Повість. – Монографія. Реґенсбург: Видання Михайла Борецького. 1948, 217 с.

Приборканий гайдамака. // Українська трибуна. 1948.

Болотяна Люкроза. [Університетські роки]. // Календар-альманах на ювілейний 1948 рік. (1648- 1848-1918). Авгсбург- Мюнхен. 1948, с.109 – 117.

Самотній мандрівник простує по самотній дорозі: Вінсент Ван Ґог (1853-1890): Біографічна новеля. (Кінець буде). // Арка. Мюнхен. 1948. Ч. 5 (11), с. 25-34.

Спрага музики. Бенвенута й Райнер Марія Рільке. Біографічна новеля. (Фрагмент). // Українська трибуна. Мюнхен. 1948. Ч.1, с. 10 – 11.

1949

Народна усна словесність. // Енциклопедія українознавства в двох томах.. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, с. 252-263.

Народна проза. Загальні зауваження. Казки. // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І.

Лірично-епічна поезія. Баляди. Релігійні пісні. Гумористичні пісні. // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, с. 268 – 269.

Методологічно-світоглядові напрями в українській етнографії ХІХ-ХХ ст. // Енциклопедія українознавства: в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк. 1949. Т. 1, с. 184 – 187.

Історія: Археологія. Римська доба. Загальна характеристика. Культура піль поховань.// Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І. Вип. ІІ. с. 388 – 390.

Доба переселення народів. Центральні й Східні Землі. (Співавтори Козловська В., Міллер М.). // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, Вип. ІІ. с. 390 – 392.

Пережитки передісторичної матеріяльної культури. // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, с. 200 – 202.

Передхристиянські релігійно-світоглядові елементи. Генеза народних звичаїв і обрядів. // Енциклопедія українознавства: в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк. 1949. Т. 1, с. 244 – 249.

Християнство, Новий час і сучасність. // Народний календар на рік Божій 1949. Париж. [Б. р.], с. 103 – 117.

Дивна історія (з циклу: «Дрібні оповідання: Життя, як воно є». // Наш вік. Торонто, 1949. Ч. І, с. 4.

Я й мої черевики (З циклу: «Дрібні оповідання: Життя, як воно є»). // Життя. Авсбург – Мюнхен. 1949 . Ч. 2.

Мовчуще Божество: Біографічна повість про Марка Вовчка. // Час. Фюрт.1949. № 16-17, с. 9; № 18, с. 6.

Ревуха. // Життя. Авсбург – Мюнхен. 1949. № 3, с. 12-14; № 4, с. 13 – 15.

Святий Франциск із Ассізі (1182-1226). // Пу-гу. Авсбург. 1949. № 29, с. 12 – 13.

Різдвяні листи Вінсента ван Ґога. // Пу-гу. Авсбург. 1949. №.1, с. 4 – 5.

1951

Curriculum vitae, [21 листопада 1945 року]. // Україна. Париж, 1951. Зб. 6, с. 430.

1952

Лист-рецензія д-ра В.П. Петрова. // Докія Гуменна. Велике Цабе. Повість. Нью-Йорк. 1952, с.145 – 148.

1955

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. // Українська літературна газета. Мюнхен. 1955. Ч. 1- 6.

Раскопки на Гавриловском и Знаменском городищах. // Краткие сообщения Института археологии АН УРСР. 1955. Вып. 4, с. 47.

1956

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. // Українська літературна газета. Мюнхен. 1956. Ч. 1- 7

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. (Скорочено) Доктрина Чеки. Перші досліди. // Українська літературна газета. Мюнхен. 1956. №. 8, с. 4; №9, с.8.

1958

Слов’яно-руська міфологія. Віли-Хорс: Статті (до ЗО). // Українська радянська енциклопедія. Київ. 1958 – 1963. (Авторство В.П. Петрова не позначено)

1959

Зарубинецкий могильник: (По материалам раскопок В. В. Хвойки в 1899 г.). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1959. № 70, с. 32-60.

1960

Лохвицкий могильник. // Материалы и исследования по археологии СССР. 1960. № 82, с. 84 – 99. (Співавтор Березовець Д.Т.).

1961

До питання про ліпну кераміку з городищ Нижнього Подніпров’я II ст. до н. е.— II ст. н. е. // Археологічні пам’ятки УРСР. 1961. Т. X, с. 155 – 174.

Зарубинецько-корчуватівська культура Середнього Подніпров’я і синхронні культури суміжних територій. (До проблеми класифікації археологічних культур зарубинецького часу). // Археологія. 1961. Т. 12, с. 53 – 75.

Тигли черняховской культуры. // Краткие сообщения Інститута археологии АН УРСР. 1961. Вып. 11, с. 87 – 88. (Співавтор Кравченко Н. М.).

1962

До методики дослідження власних імен в епіграфічних пам’ятках Північного Причорномор’я. // Питання топоніміки та ономастики: (Матеріали І Республіканської наради з питань топоніміки та ономастики). Київ. 1962, с. 109 – 118.

Из этнонимики и топонимики Северного Причерноморья. // Материалы по археологии Северного Причерноморья. Одесса. 1962. Вып. 4, с. 227 – 234.

Назви річок України за античними джерелами. // Друга республіканська ономастична нарада. Тези. Київ. 1962, с. 128 – 130.

Об изображении на древнерусском браслете. // Краткие сообщения Інститута археологии АН УРСР. 1962. Вып. 12, с. 43 – 47. (Співавтор Макаревич М. Л.).

Ранньослов’янські пам’ятки Корчакського типу (до постановки проблеми). // Археологія. 1962. Т. 14, с. 3-16.

1963

Давні слов’яни та їх походження (До проблеми слов’янського етногенезу). // Український історичний журнал. 1963. № 4, с. 36 – 44.

Найдавніші назви річок України. // Українська мова в школі. 1963, с. 77 – 81.

Скіфська релігія. Імена скіфських божеств у Геродота. // Археологія. 1963. Т. 15, с. 19 – 32.

Скифская генеалогическая легенда. // Советская археология. 1963. № 1, с. 20 – 31. (Співавтор Макаревич М. Л.).

Слов’янська писемність за археологічними пам’ятками. // Питання походження і розвитку слов’янської писемності: Матеріали наук. сесії Секції сусп. наук АН УРСР, присвяч. 1100-річчю слов’янської писемності. Київ. 1963, с. 18 – 29.

Памятники корчакского типа (По материалам раскопок С. С. Гамченко). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1963. № 108, с. 16 – 38.

Стецовка, поселение третьей четверги 1 тысячелетия н. э.: По материалам раскопок 1956-1958 гг. в Потясминье. // Материалы и исследования по археологии СССР. 1963. № 108, с. 209 – 233.

1964

Гідроніми України за античними джерелами. // Українська діалектологія і ономастика. Київ. 1964. Т. І, с. 134 -146.

Назви слов’янських (давньоруських) божеств. // VI Українська славістична конференція 13-18 жовтня 1964 р. Тези доповідей. Чернівці, 1964, с. 169-170.

Історична топографія Києва. (Першопочатки міста). // Історичні джерела та їх використання. Київ. 1964. Вип. 1, с. 114 – 140.

Черняховский могильник (По материалам раскопок В. В. Хвойки в 1900-1901 гг.). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1964. № 116, с. 53 – 117.

Масловский могильник на р. Товмач (По материалам раскопок П.И. Смоличева и С. С. Гамченко в 1926, 1928 и 1929 гг.. ). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1964. № 116, с. 118 – 167.

Скарб срібних речей з с. Качина Волинської області. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 1964. Вип. 5, с. 88 – 94. (Співавтор Каліщук А. П.).

[Рецензія на:] Нова праця з гідроніміки Полтавщини [:] «О.С. Стрижак. ’’Назви річок Полтавщини’’. Київ. 1963. с.112». // Науково-інформаційний Бюлетень Архівного Управління УРСР. Київ. 1964. №1, с. 81 – 82.

1965

Про зміну археологічних культур на території УРСР у V ст. н. е. // Археологія. Т. ХVІІІ. 1965, с. 3 – 13.

Гидронимия Верхнего Поднестровья: Опыт построения методики гидронимического изучения. // Всесоюзная конференция по топонимике СССР, 28 января-2 февраля 1965г. Тезисы докладов и сообщений. / Всесоюзное географическое общество. Ленинград. 1965, с. 124 – 127.

Балтика і славіка в гідронімії України. // ПІ Республіканська Ономастична (гідронімічна) конференція (Тези). Київ. 1965, с. 115 – 116.

Гідронімія Верхнього Подністров’я. Стрий. // Територіальні діалекти і власні назви. Київ: Наукова думка. 1965, с. 160-168.

Скіфія та Іран. До проблеми ірано-скіфських мовно- етнічних взаємин. // Сходознавчий збірник. Вип.1. 1965.

Рецензія на: «Брайчевський М.Ю. ’’Біля джерел слов’янської державності. (Соціально-економічний розвиток черняхівських племен)’’. Київ. 1964. 356с.». // Український історичний журнал. 1965. № З, с.152-154.

Рецензія на: «Шовкопляс І.Г. ’’Основи археології.’’ Київ: Радянська школа, 1964. 271с.». // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. 1965. № 2, с. 83 – 84.

Рецензія на: «Яценко М.Т. ’’Вол. Гнатюк. Життя і фольклористична діяльність’’. Київ. 1964. 288 с.». // Радянське літературознавство. 1965. №1.

Рецензія на: «Ю.Г. Стельмах. ’’Історичний розвиток сільських поселень на Україні’’. Київ. 1964. 288 с.». // Народна творчість та етнографія. 1965. № 3, с. 93-95.

1966

Язык. Этнос. Фольклор.- Автореферат по совокупности работ на соискание ученой степени кандидата филологических наук. /Академия Наук Украинской ССР; Отделение литературы, языка, искусствоведения. Киев. 1966. 61с.

Історична географія та проблема слов’янського етногенезу на матеріалах гідронімії (Гідронімія Росі й Надросся). // Історичні джерела та їх використання. 1966. Вип. 2, с. 65-73.

Обрядовий фольклор календарного циклу та його общинно-виробничі основи. // Народна творчість та етнографія. 1966. №1, с. 28 – 32.

Краєзнавець Ю.С. Виноградський. // Український історичний журнал. 1966. № 1, с.116 – 117.

Давні слов’яни V-VП ст. (Літописні дані в світлі археологічних матеріалів). // Український історичний журнал. 1966. № 2, с. 30-37.

Примітки до: «Зеров Микола. ’’Вибране’’. Київ. 1966». (Співавтор Г. Кочур).

1968

До історії вчення про слов’янський етногенез. (О. О. Шахматов, О. І. Соболевський). // Повідомлення Української ономастичної комісії. 1968. Вип. 6, с. 28 – 32.

Подсечное земледелие. – Монографія. Київ: Наукова думка. 1968. 228 с.

Скіфи. Мова і етнос. – Монографія. Київ: Наукова думка. 1968. 150 с.

1969

Монографія про українську фольклористику. // Народна творчість та етнографія. 1969. №1, с. 94 – 95.

1970

Фольклор і проблема балто-слов’янської спільності. // Слов’янське літературознавство і фольклористика. 1970. Вип. 5, с. 64 – 72.

Письменные источники о гуннах, антах и готах в Причерноморье. //Краткие сообщения Інститута археологии АН СССР. 1970. Вып. 121, с. 67-73.

1971

Балтика і славіка в гідронімії Надросся. // Питання гідроніміки: Матеріали III Республіканської ономастичної (гідронімічної) наради. 1971, с. 13 – 17.

1972

Етногенез слов’ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика. – Монографія. Київ: Наукова думка. 1972. 214 с.

1975

Східна Волинь (пам’ятки типу Корчак). // Археологія Української РСР. Т. 3. Київ. 1975. с.119 – 124.

1981

[В.П. Петров] Заговоры (Публ. А. Мартыновой). // Из истории русской советской фольклористики. Ленинград: Наука. 1981, с. 77 – 143.

1988

Мовчуще божество. Біографічна повість про Марка Вовчка. // Домонтович В. Проза. Три томи. / Упоряд. Юрій Шевельов/. Нью-Йорк: Сучасність, 1988. Том. 3, с. 467 – 495.

1992

Археологія та соціологія: Форми соціологічних побудов археології як науки. // Хроніка 2000. Київ. 1992. Вип. 2, с. 99 – 101. [переклад з російської мови невідомого].

1994

Українська література ( Вступ. Стисла характеристика окремих історичних епох. Історичний огляд українського літературознавства 19-20 ст. У: Віктор Петров, Дмитро Чижевський, Миколо Глобенко: Українська література; Іван Мірчук: Українська культура. // Український Вільний Університет. Universitas Libera Ucrainensis. Ukrainische Freie Universität. Ukrainian Free University. Université Libre Ukrainienne. Серія: підручники. Т. 14/15. Мюнхен-Львів. 1994, с. 9 – 42.

1995

Личность Сковороды. // Философская и социологическая мысль. 1995. № 1-2, № 3-4, № 5-6. (Переклад з української Н. Лозової).

1997

Особа Сковороди (1772-1792) .// Григорій Сковорода: Образ мислителя. Київ 1997, с. 403-416. (Зі скороченнями).

2000

Записник. // В. Домонтович. Без ґрунту. Київ: Гелікон. 2000, с. 441-452. (Переклад з російської О. Бурячківського).

2001

Г.С. Сковорода. Спроба характеристики. // Київська старовина. 2001. №4, с. 109 – 120.

Хазары в Крыму. Хазарское и русское письмо VI- IX вв. н. э. // Степи Европы в эпоху Средневековья. /Труды по археологии. Донецк: ДонНУ. 2001. Т. 2, с. 359 – 364.

2002

Текст доповіді Віктора Петрова [про М. Рильського, виголошена 25.03.1924 р. на засіданні Історично-літературного товариства]. // Корогодський Р. І дороги, і правди, і життя. Київ: Гелікон, 2002, с. 317 – 354.

Хазары в Крыму. Хазарское и русское письмо VI- IX вв. н. э. Тезисы доклада. // Східний Світ. 2002. №1, с. 38.

Основні проблеми фольклору й ідеології первіснообщинного періоду. // Слово і Час. 2002. №10, с. 41 – 45. (Уривки).

2006

Мислення родового суспільства (на підставі археологічних і етнографічних джерел). – Монографія. Київ. 2006. 149 с.

Человек, которого мучила бесконечность. О мудрости Тургеневской. // Слово і Час. 2006. №5(545), с. 68 – 72.

2010

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. // Слово і Час. 2010, №10, с.79 – 99.

2011

Експедиційна група Інституту суспільних наук АН УРСР по темі «Українці в Башкирії». 20-ІХ.41. Уфа. // Українці в Башкирії / Дослідження і документи/. Київ, Уфа. 2011, Т. І, с. 438 – 451.

2012

В этой же форме написаны прекрасные гимны. (Про розвиток середньовічної поезії). // Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2012. Вип. 8, с. 171 – 197.

2013

Поетична творчість М. Рильського]. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 1, с. 93 – 138.

Ігор Костецький та його критики. // Петров Віктор. Розвідки.. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с.715 – 718.

Вага і міра слів (Із літературного щоденника). // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 833 – 836.

Засади поетики. (Від «Ars poetica» Є. Маланюка до «Ars poetica» доби розкладеного атома). // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 894 – 911.

Особа Сковороди. 1772-1922. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с.1448 – 1522.

Г.С. Сковорода. Спроба характеристики. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с.1523 – 1537.

Монтеск’є й його «Дух законів». // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 1080 – 1147.

Розмова про свободу- Гайне. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с.1166 – 1167.

Народна духова культура. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013, Т. 2, с. 837 – 843.

Духові течії Европи Нового часу. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 844 – 862.

Археологія та соціологія. Форми соціологічних побудов археології як науки. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с. 1445 – 1447.

З новішої західної філософсько-релігійної та богословської літератури. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с. 1614 – 1629.

З новішої богословської літератури. Протестантизм і сучасність. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с. 1630 – 1636.

2019

Обжигательные гончарные печи черняховского времени. Гончарный круг в керамическом производстве черняховского времени. [Розділи рукопису: Керамика и керамическое производство зарубинецкого и черняховского времени на территории Поднепровья во ІІ в до н. э – V в. н. э.] // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Опішне: Українське народознавство, 2019. Кн. ІV. Т. 3, с. 311-353.

2020

[Переклад з німецької] Ваггерль Карл Гайнріх. Чудова ця земля. // Віктор Петров. Мапування творчості письменника. Краків: Universitas. 2020, с. 353 – 354.

2023

Milczące Bóstwo. Powieść biograficzna o Marku Wowczku. // W: Wiktor Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. /Red. : K. Glinianowicz, P. Krupa; Przel. : K. Kotynska/. Tom IІ. Kraków: Universitas. 2023. S. 481 – 533.

Dziewczyna z misiem Nieprawdopodobne historie. // W: Wiktor Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. /Redakcja: Katarzyna Glinianowicz, Paweł Krupa; Przel. Katarzyna Kotynska. Tom I. Kraków: Universitas. 2023, S. 297-601.

2024

Доктор Серафікус – монографія. Харків: Віват. 2024. 320 с.