Про роботу над проєктом – Цифрове сховище пам'яті

Грант Українського Культурного Фонду «Відновлення культурно-мистецької діяльності» (Лот-2 «Короткострокові культурно-мистецькі проєкти») передбачав надання фінансової підтримки проєкту Наукового архіву Інституту археології НАН України «Цифрове сховище пам’яті. Архів Віктора Петрова (Домонтовича)».

Проєкт тривав два місяці (серпень - вересень 2024 р.), і за цей короткий термін нам вдалося реалізувати його на належному рівні і у значному обсязі. Виготовлено більше 32 тисяч сканів документів паперового фонду Віктора Петрова (Домонтовича).

Документи фонду перекладено у нові архівні бокси.

Створено веб-сайт із зрозумілою відвідувачам структурою категорій, а також із інтуїтивно зрозумілою для команди адміністративною панеллю.

Ту частину відсканованих документів фонду, яка викладена на сайті, детально описано командою фахівців – створено анотований опис у таблицях Excel.

До опису справ і написання анотацій були залучені кандидати і кандидатки історичних наук Валентина Корпусова, Наталія Абашина, Олег Петраускас і Вікторія Сергієнко. На волонтерських засадах до проєкту приєднались: аспірантка з кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії Юлія Карпець, кандидатка історичних наук Тамара Куцаєва, а також доктор Вітаутас Рінкевічюс - литовський мовознавець, балтист, доцент кафедри балтійських студій Інституту балтійських мов і культур філологічного факультету Вільнюського університету. Вітаутас допоміг розібратись у справах граматики (старо)прусської мови і написав анотацію до цього розділу. Попередньо розібрати матеріали до граматики прусської мови допомогли в межах архівної практики студентки 1-го курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Софія Шевченко, Крістіна Дудар, Владислава Михайлик, Ольга Бабінець та Олександра Харченко.

Додаткові анотації до окремих категорій написані Олександрою Бузько, Ярославом Володарцем-Урбановичем і Галиною Станиціною. Допомагали проєкту архівістки Дарина Романенко і Ольга Ковальчук, студент Олександр Бузько. Долучилися порадами і консультаціями Віра Павлова, Анжеліка Колесниченко, Сергій Павленко, Віталій Козюба, Юрій Болтрик, Олена Фіалко, Анна-Марія Кучеренко, Ольга Мартинюк, Світлана Зінов’єва, Олена Дзнеладзе, Юлія Ходукіна, Ірина Пелипенко.

Із підтримкою, комунікацією та промоцією проєкту допоміг Андрій Портнов, професор історії України Європейського університету Віадріна, директор Центру польських та українських студій.

Основна робота тривала місяць – з 1 по 30 серпня 2024 р. у віддаленому форматі: на гугл-диску всі учасники і учасниці проєкту мали свою папку, в якій працювали з оцифрованими документами фонду в Excel-таблиці, де заповнювали дані, деталізуючи наявний недосконалий опис фонду.

Таким чином протягом проєкту було удосконалено і вичитано наявний опис паперового фонду, опис негативів на склі, а також створено окремий опис листування Віктора Петрова.

Всі матеріали представлені на сайті двома мовами – українською та англійською.

Веб-сайт побудований на основі системи керування вмістом з відкритим вихідним кодом WordPress, розміщений на веб-сервері хостинг компанії AWS. Сайт фонду є субдоменом (піддоменом 3 рівня) до основного домену. Адреса сайту: https://petrov-domontovych.archive.iananu.com/

Це вже третій аналогічний сайт архівної ініціативи «Цифрове сховище пам’яті». Перший був присвячений археологу Сергію Гамченку (https://hamchenko.archive.iananu.com), другий – етнографу, антропологу, археологу і громадському діячу Хведору Вовку (http://vovk.archive.iananu.com). Перші два проєкти реалізовував програміст Володимир Мисак. Зараз Володимир служить в армії, тож його замінив Максим Бакаєв. Однак Володимир також допомагав проєкту, а також Ігор Мисак і Олександр Танський.

Сайти об’єднані сайтом-візиткою https://archive.iananu.com/ (веб-роробник Дієго Тон, художня ілюстрація Ірини Глік).

Клієнтська частина сайту (фронтенд) створена за допомогою професійної теми для WordPress Bold Photography Pro групи CATCH THEMES, включно з тематично обраною функціональною частиною. Верстка адаптивна для всіх типів пристроїв (ПК, планшетів, мобільних телефонів). Використовується близько 30 плагінів та віджетів, серед них: різні види галерей та слайдерів, двомовність (укр. та англ. версія), структура категорій та справ, плагіни безпеки. На сайт завантажено більш ніж 3 Гб фотоматеріалів, які згруповані у 19 категорій та більше 70 ключових об'єктів. Модератори різного рівня доступу мають можливість створювати та редагувати контент сайту.

Станом на 30 вересня 2024 р. на сайті оприлюднено:

Біографічний блок «Про Віктора Петрова (Домонтовича)» із категоріями:

«Біографічні документи»,
«Портрети та інші фотографії»,
«Справа про захист дисертації».

Блок «Археологія» із категоріями:

«Поля поховань»,
«Косанівський могильник»,
«Кераміка і керамічне виробництво»,
«Негативи на склі»,
«Тіра і невідомі досі фото Віктора Петрова»,
«Дослідження Києва».

Блок «Історія, фольклористика та мовознавство» із категоріями:

«Феодалізм в Київській Русі»,
«Фольклористика»,
«Прусська граматика»,
«Колонізовані Росією народи».

Блок «Літературознавство і література» із категоріями:

«Розвідки про Пантелеймона Куліша»,
«Розвідки про Гоголя і “Дівчина з ведмедиком”»,
«Літературні фрагменти про Щорса».

Блок «Епістолярна спадщина» із категоріями:

«Листи від Олександра Бодянського»,
«Листи від колег архівісток Надії Лінки і Серафіми Кузнєцової»,
«Листи від Федота Філіна».

Науковий архів висловлює щиру вдячність усім залученим до роботи над проєктом.

Окрема подяка - дирекції Інституту археології НАН України: Віктору Чабаю, Аллі Буйських, Сергію Теліженку.

Вдячні за сприяння Українському Культурному Фонду.

У якості подарунка для всіх учасників та учасниць проєкту було надруковано сувенірний календар зі світлинами з колекції «Косанове», могильника черняхівської культури, який досліджувався у 1960-і роки Віктором Петровим і Надією Кравченко. Колекція нині зберігається в Наукових фондах Інституту археології НАН України. Календар можна завантажити тут.

Для дизайну календаря, оформлення цієї сторінки, а також головної сторінки сайту використано фотографії Ніки Гавриш.