Активності

Тепер, якщо ви забули адресу сайту про Сергія Гамченка або сайту про Хведора Вовка – ви зможете знайти їх через цей сайт Архіву із простою адресою archive.iananu.com.

Сайт має, окрім англомовної, ще й іспаномовну версію!

Зроблений винятково на волонтерських засадах, за що дякуємо всім причетним:

Художня ілюстрація: Ірина Глік

Веб-розробка: Дієго Тон

Веб-дизайн: Олександра Бузько

Науковий архів щиро вітає археологічну спільноту із професійним святом!
Користуючись нагодою, хочемо висловити велику подяку усім небайдужим, хто долучилися у ці тяжкі місяці до оцифрування архівних фондів.

Співробітникам і співробітницям різних відділів Інституту (за абеткою, щоб нікого не образити): к.і.н. Ярославу Володарцю-Урбановичу, к.і.н. Оксані Вотяковій, Андрію Гаврилюку, к.і.н. Олені Дзнеладзе, Івану Зоценку, к.і.н. Всеволоду Івакіну, Андрію Івченку, к.і.н. Дмитру Каравайку, В’ячеславу Крижановському, Андрію Кущеву, Володимиру Мисаку, к.і.н. Роману Рейді, Северину Сагайдаку, Андрію Сорокуну, Євгенію Хлистуну, Майї Хоружій, Дмитру Шахраю.

Подяка співробітниці Сумського обласного краєзнавчого музею Ларисі Білинській.

Головній спеціалістці Державного архіву Херсонської області Катерині Гуляєвій за допомогу в упорядкуванні діловодного архіву.

Групі студентів-істориків 2 курсу Києво-Могилянської академії, які допомогли упорядкувати фонд О.П. Журавльова, та к.і.н. Михайлу Кублію за керування роботою.

Нашим архівісткам Ользі Ковальчук, Дарині Романенко, Галині Станиціній.

Також велика подяка за сприяння к.і.н. Олексію Комару, к.і.н. Олегу Петраускасу, меценату Тарасу Хмеловському.

Ваш Науковий архів Інституту археології НАН України

Науковий архів Інституту археології НАН України та Спілка археологів України підготували «етнографічний» календар до 175-річчя з дня народження українського археолога, антрополога та етнографа Хведора Вовка (1847—1918).

Календар розроблено на волонтерських засадах з метою промоції українського культурного надбання та архівної колекції Інституту археології НАН України.

Ідея — Олександра Бузько
Дизайн — Юлія Ходукіна
Усі права на ілюстрації належать Інституту археології НАН України.

Скачати календар і роздрукувати собі самостійно можна тут: http://vgosau.kiev.ua/novyny/khronika/1255-kalendar-2022

Протягом пандемії 2020 – 2021 в Архіві тривали ремонтні роботи. У сховищі було змонтовано нові стелажі, оновлено протипожежну сигналізацію. В окремих приміщеннях устатковано робочу кімнату, негатеку і читальний зал.

У межах «Днів науки-2019» 9-10 листопада Архів провів квест для дітей на базі Археологічного музею Інституту археології НАН України. Квест мав назву «Архівні розкопки: збери археологічний звіт». Його цільовою аудиторією були діти дошкільного та шкільного віку. Близько 50-ти дітей та їхніх батьків взяли участь у заході.

В межах VI Міжнародної конференції з історії археології у жовтні 2019 р. в читальному залі Архіву було проведено виставку «Археологічні сенсації Київського Подолу на шпальтах газет 1970-х років»:

“На страницах газеты “Советская культура” в октябре 1972 г. появилась статья под сенсационным названием “Киевские Помпеи”. Может, кто-то мог подумать, что это обычный журналистский прием, призванный заинтриговать публику. Но событие, которому была посвящена статья, было вполне достойно сравнения с раскопками погребенного античного города.

В Киеве на Подоле начались раскопки древнего города, пролежавшего под землей 1000 лет. Значимость этих открытий тем весомей, что город был деревянным. Можно было ожидать находок отдельных полусгнивших бревен, следов построек. Но то, что предстало перед глазами исследователей, превзошло самые смелые прогнозы. Древний сруб сохранился на высоту девяти венцов! Сохранился не просто сруб, а целая городская усадьба языческого Киева. Такого не знала даже богатая на деревянные находки археология Новгорода.”

(Гупало К.Н. Подол в древнем Киеве. — Киев., 1982, с. 15).

17 червня 2019 у м. Коростені, за партнерства Архіву, відбулась Міжнародна наукова конференція “Древлянські гради: ранні міста Східної Європи” (присвячується видатному археологу С.С. Гамченку) в рамках I Міжнародного історико-культурного фестивалю Добриня Фест 2019.

У блоці доповідей, що стосувались безпосередньо Сергія Гамченка, гості з Києва звернулись до наукового доробку вченого, переважно спираючись на документи особового фонду, що зберігається в Архіві. Олександр Тарабукін з Житомира, у свою чергу, розповів про матеріали Сергія Гамченка з фондів Житомирського обласного краєзнавчого музею.

15 лютого 2019 р., у рамках Семінару з історії археології і мистецтвознавства, Ірина Глік (діджитал архівістка університету Пенсильванії, США) у своїй доповіді «Цифрування архіву: планування і практичні аспекти» висвітила непросту тему якісного оцифрування архівів.

Ірина поділилась практичним досвідом роботи у діджитал лабораторії головної міської бібліотеки Філадельфії (Free Library), а також в університеті Пенсильванії.

8 лютого 2019 р., в рамках Семінару з історії археології та мистецтвознавства, Фабіан Бауманн (аспірант кафедри східноєвропейської історії Базельського університету, Швейцарія) виголосив доповідь на тему «Київська династія Шульгіних: націоналізм і родинне життя на межі ХІХ–ХХ ст.» До обговорення було запропоновано питання, безпосередньо пов’язані з родинною історією як напрямком історіографічний студій. Фабіан поділився захопливою історією свого вивчення київського сімейства Шульгіних. Серед масиву архівних матеріалів у його об’єктиві опинились і документи нашого Архіву: листи О.І. Шульгіна та Левка Чикаленка до Федора Вовка.

В межах Семінару з історії археології та мистецтвознавства на базі Архіву було проведено низку зустрічей-лекцій.

11 січня 2019 р. Анна Яненко (к.і.н., Київ) та Вікторія Колеснікова (к.і.н., Київ) зробили доповідь «Фінансова/бухгалтерська документація: інформативний потенціал у контексті студій з історії археології та музейництва 1920–30-х рр.». В “об’єктиві” доповідачок опинились кошториси, квитанції, розписки, чекові книжки, квитки, списки експедиційних речей і продуктів тощо. Часто такі документи незаслужено прогортаються, часто в них багато незрозумілого. Однак доповідачки спробували дати відповідь на питання яку інформацію можна отримати з такого роду джерел і як саме з ними варто працювати.

З огляду на те, що в архіві зберігається великий нерозібраний масив фінансової документації за менш віддалений від нас у часі період – 1990-і роки, учасникам і учасницям семінару було запропоновано долучатись у перспективі до розбору цих документів. Фінансове життя (чи то виживання) Інституту у цю непросту добу – поле для плідних наукових пошуків. Історія цього періоду ще чекає на свій літопис.