Bibliographic index of printed works by V.P. Petrov (Domontovych)

 Compiled by Valentyna Mykolaivna Korpusova

Candidate of Sciences in History, independent researcher

From the compiler

Victor Platonovych Petrov (Domontovich) is one of the few thinkers who have made a significant contribution to the development of world intellectual thought. His multifaceted intellectual heritage is constantly being reinterpreted and republished. Also previously unpublished archival works are being published now.

The bibliographic index of the typescripted works of Professor Viktor Platonovych Petrov (Domontovych) is not only a tool for searching for his works of different years published in different editions, but also it is his intellectual biography – scientific and written. It conceals a way of thinking characteristic of a scholar focused on problems rather than on the sciences applied to solving those problems, a perspective first noted by Yu. Sheveliov (Sherekh).That is why Petrov’s research within one humanitarian discipline is not limited to a specific time period, but extends through the entire period of his scientific activity.

This Bibliographic Index on the works of Viktor Petrov (Domontovych) contains the original copies (without reprints) of scientific works on literary studies, folklore, ethnography, history, historiosophy, philosophy, archeology, linguistics, religious studies, and fiction. These include monographs, articles, reviews, essays, novels, short stories and essays, as well as literary translations into Ukrainian from German. I also consider first editions to be published works that are supplemented with parts of a story. Such parts of the work were published separately from the original edition and were not included in it, or were not published and are kept in archives. V.P. Petrov published his works under his own name, as well as under pseudonyms: Viktor Bҍlych, Viktor Domontovych, V. Domontovych, Viktor Ber, V. Ber, V. Pet-v, Viktor, V.P., P., V. Plat, V. Petrenko, V.D., Boris Verigo, A. Semyonov. The surname or pseudonym is not indicated in this Bibliographic Index.

This index is compiled according to the chronological principle of publications, which allows us to trace the time context of the main directions of the author’s intellectual research, their dynamics, as well as the geographical location of publications. V.P. Petrov’s works have been published for over a century. His first publication dates back to 1918, and the last to 2024, when this index was compiled. Some of the works were published by the author himself, while others appeared after his death thanks to various compilers. The geography of the publications covers a number of former and present-day countries, including the USSR, Ukraine, Poland, Belarus, Germany, France, the USA, and Canada.

During Viktor Platonovych’s odyssey through the stormy ocean of the Second World War and the postwar years of 1945-1949, the author’s collection of V.P. Petrov, which exists today in the Scientific Archives of the IA NASU, was kept in Kyiv by Sofia Zerova, just as Penelope once kept Odysseus’ bow on Ithaca Island.

It should be added that the compilation of this Bibliographic Index takes into account publications:

• В.П. Петров. Список научных работ Петрова Виктора Платоновича. // Язык. Этнос. Фольклор. Автореферат по совокупности работ на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Киев. 1966, с. 54 – 61.
• Домонтович В. Проза. Три томи.. Нью-Йорк: Сучасність, 1988 – 1989.
• Н.С. Абашина. Наукові праці В.П. Петрова з проблем етногенезу та археології.// Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. Київ – .Львів: РАС . 1997, с. 9 – 11.
• С.І. Білокінь. Бібліографічний покажчик праць В.П. Петрова. // Slavica та baltica в ономастиці України. 1999, с. 29 – 41.
• В. Корпусова. Бібліографічний покажчик праць В. Петрова з проблем літературознавства, фольклору та історіософії. //Слово і Час. 2002. № 10, с. 93 – 96.
• В. Брюховецький. Примітки. Тематичний покажчик.// Петров Віктор. Розвідки. Т.1 – 3. Київ: Темпора. 2013. Т. 1, с. 584 – 591; Т. 2, с. 1148 – 1167; Т. 3, с.1659 – 1668.
• В. Корпусова. Віктор Петров (Домонтович). Основні наукові праці.// Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Персоналії української керамології. 2019. IV (3), с. 294 – 297.
• Glinianowicz, P. Krupa. Bibliografia adnotowana dzieł Wiktora Petrowa. W: Wiktor Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. Tom I. Kraków: Universitas. 2023, s. 113 – 293.

 

Бібліографічний покажчик

 

1918

Павелъ І Мережковскаго и Достоевскій, «пророкъ русской революціи». // Голосъ Жизни. Кіевъ. 1918. (1травня), № 1, с. 8 – 10.

«Двњнадцать» – поэма Ал[ександра] Блока. Поэма Блока “Двенадцать”.// Голосъ Жизни. Кіевъ. 1918. №11, с. 13 – 16.

1920

Література про Сковороду. // Книгарь. Київ. 1920. № 1-3, с.13 – 24.

1923

Нова генетична теорія походження заговорив (Познанский Н. Заговори, П., 1917). // Записки Історично-Філологічного відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Кн. ІІІ-IV. 1923, с. 230 – 236.

1924

Потебня й Лотце. (А. А. Потебня. Полное собрание сочинений под редакцией комитета по изданию сочинений А. А. Потебни при Всеукраинской Академии Наук. Том первый. Мысль и язык. ) // Записки Історично-Філологічного відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. Кн. ІV. 1924, с. 259 – 263.

1925

Етика Гр. Сковороди [А. Ковалівський. Розвиток етичних поглядів Г. Сковороди в зв’язку з його життям]. // Записки Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1925. Кн. V, с. 229 – 233.

Шевченко, Куліш, В. Білозерський – їх перші стрічі. //Україна. Київ. 1925. Кн. І-ІІ, с. 42 – 50.

Куліш і Шевченко ( До історії їх взаємовідносин в 1843-1844 роках).// Шевченко та його доба. 3б. перший. / Всеукраїнська Академія Наук. Комісія для видавання пам’яток новітнього письменства. Київ. 1925, с. 57-79.

Програма до збирання пісенного матеріалу. // 3бірник Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1925. №13.

Програма до збирання оповідань, казок і пісень. // 3б. Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1925. №29.

Місце фольклору в краєзнавстві.// Етнографічний Вісник. 1925. Кн.1, с. 12-21.

Народні легенди про чудеса. //Етнографічний Вісник. 1925. Кн.1, с. 59-61.

Сучасні завдання краєзнавства і етнографії. //Життя і Революція. 1925. Кн. І-ІІ, с. 86 – 90.

Сучасна література про село: огляд літератури.// Життя і Революція. 1925. Кн. ІV.

Коротенькі пісні («частушки»): 3б. пісень. №137, 1917-1925 рр. // Етнографічний Вісник. 1925. Кн.1, с. 22-25.

[Переклад з німецької:] Георг Гайм: «Різання трупу», «Йонатан», «Корабель». // Г. Гайм. Новели.. Київ. 1925, с. 38 – 65. (співавтор М. Рильський).

1926

Теорія «нероблення» Гр. Сковороди. // Життя і Революція. 1926. Кн. ІV, с. 49 – 55.

До дискусії про Сковороду. // Життя й Революція. 1926. №8, с. 63 – 67.

Гр. Сковорода в «Очерке развития философии» Шпета //Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1926. Кн. VII – VIII, с. 497 – 503.

До питання про Потебню й Лотце. //Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1926. Т. 9, с. 367 – 368.

Хуторянство і Европа. (Листи Куліша з-за кордону р. 1858-го). //Життя і Революція. 1926. № 7, с.71 – 79.

Куліш-хуторянин. ( Теорія хуторянства і Баївщанський епізод 1853-1854 ). // Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1926. Кн. ІХ, с. 156 – 184.

Матеріяли до історії приятелювання Куліша й Шевченка р. 1856-1857. // Всеукраїнська Академія Наук. Київ: Книгоспілка. 1926, с. 83 – 100.

Місце фольклору в краєзнавстві. //3бірник Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1926. № 29. Вип. 2.

З фольклору правопорушників: 3б. пісень. Вступна стаття. // Етнографічний Вісник. 1926. Кн. ІІ, с. 44 – 60.

До студій над коротенькими піснями. // Етнографічний Вісник. 1926. Кн. ІІ, с. 148 – 152.

Вірування в вихор та чорна хвороба. // Етнографічний Вісник. 1926. Кн. ІІ, с. 102 – 116.

Акад. М.Ф. Сумцов як історик етнографії.// Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук.. 1926. Кн. VІІ-VІІІ, с. 7 – 15.

1927

Матеріяли до історії співробітництва Куліша в «Современнике» Некрасова р. 1852-3. //Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. ХІІ, с. 277 – 297.

Перебування П. Куліша на Україні влітку року 1856-го. (Матеріал до Кулішевої біографії). // Всеукраїнська Академія Наук. № 53, 1927, с. 73 -101.

Теорія «культурництва» в Кулішевому листуванні р. 1856-7. (За неопублікованими матеріялами).// Записки Історично-Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. ХV, с. 146 – 165.

До характеристики філософського світогляду Сковороди (Вчення Сковороди про матерію).// Записки Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. ХІІ-ХІV. Ч. ІІ, с. 30 – 43.

Акад. Вол. Гнатюк у своїх фольклорних студіях. // Записки Історично.- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. Х, с. 241 – 254.

Мітологема «сонця» в укр.[аїнських] нар[одних] віруваннях та візантійсько-геленістичний культурний цикл.// Етнографічний Вісник. 1927. Кн. ІV, с. 88 – 119.

Рецензія на: «Б. Навроцький. “Мова та поезія”. Нарис з теорії поезії. Книгоспілка. 1925, стор.1-240». // Записки Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. 1927. Кн. XII, с. 328 – 334.

1928

Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок. Етнографічний Вісник. 1928. Кн.VІ, с. 55-66.

Листування М.О. Максимовича та Н.М. Язикова (Роки 1829- 1846). // 3б. Історично- Філологічного Відділу. Всеукраїнська Академія Наук. Література Т. І. 1928. № 82, с. 131 – 144.

«Чорна рада», як роман соціяльний.// Література. 1928. с. 23 – 37.

Вальтер-Скотівська повість з української минувшини.// Пантелемон Куліш. Михайло Чарнишенко. Київ: Сяйво. 1928, с. 5 – 35.

Вст[упна] стаття до видання українського перекладу Кулішевої повісті. // Історична повість П. Куліша «Михайло Чарнишенко». Київ: Сяйво, 1928.

Різдво р.1846. (За Кулішевими матеріялами). // Шевченко. Річник перший. Інститут Тараса Шевченко.[ Харків]. 1928, с.137 – 154.

«Чорна рада», як роман соціяльний.// Література. 1928. с. 23 – 37.

1929

Пантелимон Куліш у п’ядесяті роки. Життя, ідеологія, творчість.- Монографія. Всеукраїнська Академія Наук. 1929. № 88, 572 с.

Куліш і Квітка. // Квітка- Основ’яненко. Збірник на 150-річчя народження 1778-1928. Харків. 1929, с. 94-106.

 «Чернігівка» Костомарова. // Микола Костомаров. Чернігівка. Бувальщина з другої половини ХVІІ віку. Бібліотека Історичної Повісті й Роману. 1929, с. ІІІ – ХІV.

Роман Мик. Костомарова. До життєпису М. Костомарова.// Життя і Революція. 1929. № 2, с. 30; № 3, с. 4 – 39.

Лісова пісня. // Леся Українка. Твори. 1929. Т. 8, с. 157 – 177.

Українські варіанти легенди про неплідну матір та ненароджені діти. Записи Ю.С. Виноградського та С.М. Терещенкової.// Матеріали до етнології й антропології. Т. ХХІ-ХХІІ. 1929, с. 201 – 214.

Роман Костомарова. //Життя й революція. 1929. № 2, с. 30; № 3, с. 4 – 39.

Аліна й Костомаров. – Монографія. 1929. 192 с.

1930

[Редакція і Вступ до:] «Людина, що сміється».// В. Гюго. Людина, що сміється. 1930, с. ІІІ – ХХІІ.

Етнографічні оповідання П. Куліша. // Твори Пантелеймона Куліша. 1930, с. 121 – 132.

Кузьма-Дем’ян в українському фольклорі. //Етнографічний Вісник. 1930. Кн. ІХ, с. 197 – 238.

Марко Вовчок. “Мовчуще божество”.// Авангард. 1930. Вип. І. с. 25 – 37.

Куліш і П. Глібова. //Життя й Революція. 1930. № IV, с. 48 – 72.

Романи Куліша.- Монографія. 1930, 212 с.

1931

[Вступна стаття до оповідання П. Куліша] «Спогади з молодих літ». // Пантелеймон Куліш. Твори. 1931. Т. VI, с. 235 – 281.

1932

Петербурзькі повісті М. Гоголя. // Микола Гоголь. Твори. Повісті. 1932, Т. ІV, с. I – ХL.

Чергові проблеми вивчення Г.[ракха] Бабефа і бабувізму.// Україна. 1932. Кн. ІІІ, с. 25 – 36.

Вогнезрубна система хліборобства і хліборобський культ вогню. 1932, 60 с.

Проти ревізії вчення К. Маркса про родове суспільство.// Україна. 1932. Кн. 1, 2, с. 61 – 72.

1933

Напередодні (Гракх Бабеф).// Життя й Революція. 1933. Кн. 2 с. 103 – 129.

Студії про предкласове суспільство. Ловецькі і хліборобські культи. Київ: Вид. УАН, 1933. 112с.

 

1934

З історії житла на Україні. (Проти буржуазних теорій у дослідженні житла). // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. Кн. 1, с. 75 – 101.

Підсічне хліборобство в Східній Європі. До проблеми передкласового суспільства.// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. Кн. 1, с. 183 – 203.

Расова теорія на послугах германського фашизму.// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. Кн. 2, с. 49 – 71.

Рецензія на: «Третьяков П.Н. ’’Подсечное земледелие в Восточной Европе.’’ Известия ГАИМК. Т.14. Вып.1. Ленинград, 1932, 39 с.».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1934. №1.

1935

Буржуазная фольклористика и проблема стадиальности.// Советский фольклор. 1935. Кн. ІІ – Ill, с. 31 – 49.

Начдив Щорс. // Штурм. 1935, № 2, с. 38 – 41.

Фр. Енгедьс про родовий лад у давніх германців.// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН.1935. Кн. ІІІ-ІV, с.19-73.

З новішої літератури про родовий лад у давніх германців. З приводу праці А. Д. Удальцова: «Родовой строй у древних германцев». (Известия ГАИМК, Вып. 107, Москва-Ленинград, 1934). // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1935. Кн. V-VI, с. 191-201.

 

Тотемізм і родове суспільство. З приводу книги А. Золотарьова «Пережитки тотемизма у народов Сибири».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. Всеукраїнська Академія Наук. Київ: УАН. 1935. Кн. V-VI, с. 208-209.

К вопросу о генетическом изучении охотничьих игрищ. // Советская этнография. 1935. Кн. VІ, с. 140 – 177.

Рецензія на: «Льюис Г. Морган. ’’Дома и домашняя жизнь американских туземцев’’».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1935. Кн. 3 – 4, с. 92 – 94.

1936

• Расовая теория в современной германской фольклористике. // Советский фольклор. 1936. Кн. ІV – V.

Фр. Энгельс о родовом строе древних германцев. К вопросу о земельных отношениях у древних германцев. // Вопросы истории доклассового общества. Москва – Ленинград. 1936, с. 647 – 690.

К палеонтологии слова «ляда», «лядина».// Язык и мышление.1936. Кн. VI – VII, с. 47 – 78.

Щорс. (Уривки з повісті). // Штурм. 1936. № 4, с. 8 – 23; №5, с. 31 – 43; № 6, с. 38 – 55.

1937

[Петров В.] Вий.[«Фольклорно-литературние источники повести Н.В. Гоголя ’’Вий’’] // Николай Гоголь. Полное собрание сочинений. 1937. Т. 2, с. 735 – 748.

Мова й історія матеріальної культури (До постави питання про семантичні зв’язки в мові родового суспільства). // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1937. Кн. 1, с. 85 – 108.

Про перебудову історичного фронту. //Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1937. Кн. 1, с. 33 – 36.

Рецензія на: «Р.М. Василевич. ’’Сборник материалов по эвенкийскому (тунгусскому) фольклору’’». //Український фольклор. 1937. Кн.1, с. 139 -141.

Рецензія на: «А. В. Шмидт. ’’Очерки по истории северо-востока Европы в эпоху родового общества на территории СССР.’’».// Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. 1937. Кн. 2, с. 133 – 137.

1939

К вопросу о генетическом изучении сельскохозяйственной терминологии. [Рецензия на: «Ф.П. Филин. ’’Исследования о лексике русских говоров: По материалам сельскохозяйственной терминологии’’. 1936»].// Язык и мышление. 1939. Кн. IX, с. 101 – 134.

1940

 Академік Ф.М. Колесса і його книга “Українська усна словесність”.// Народна творчість. 1940. № 6, с. 17 – 27.

Пам’яті акад. Д.І. Яворницького [1855-1940].// Вісті АН УРСР. 1940. № 7 – 8, с.107 – 109.

 Поселення в с. Городську (Розвідкові розкопки 1936 р.). // Трипільська культура. 1940. Т. І, с. 339 – 382.

1941

Вчення Фр. Енгельса про рід і основні питання фольклору первісно-общинного періоду.// Народна творчість. 1941. № 2, с. 7 – 22.

Древний Галич. К вопросу о происхождении и структуре города в Киевской Руси.// Социалистический Киев. 1941. № VI.

Рецензія на: «’’Ольвия’’. Т. І. Киев: Изд. АН УССР. 1940. 304 с.».// Вісті АН УРСР. 1941. № 4, с. 68 – 72.

1942

Ґоти на Україні та культура полів поховань.// Український засів. [Харків]. 1942. Жовтень. Ч.1, с. 61- 65.

Без ґрунту.// Український засів.(Харків). 1942. Ч. 2, с. 30 – 57.

«Колима». Місце українських страждань. // Краківські вісті. (Краків.) 1942. 10 вересня. № 200, с. 3.

Київ у червні 1941 року. // Краківські вісті. (Краків). 1942. № № 179 – 183.

На засланні в Уфі. // Краківські вісті. (Краків). 1942. Ч. 184 – 188.

Що сталося з Остапом Вишнею, С. Єфремовим і В. Дурдуківським? // Краківські вісті. (Краків). 1942. № 217.

Князі: [3 циклу «1921 рік»]. // Краківські вісті. (Краків). 1942. № 217.

Курортна пригода: // Нова Україна. (Харків). 1942.

1943

Сучасний стан української поезії. // Нова Україна. (Полтава). 1943. Ч.104(418).

Поворот до Европи. Сучасний стан української поезії. // Голос. (Берлін). 1943. №28.

Сучасний стан української поезії (з реферату на конференції українських письменників у Харкові). // Краківські вісті. (Краків). 1943. Ч.159(897).

Конференція українських письменників. //Наші дні. (Львів). 1943. Ч.7, ( скорочений виклад доповіді В. Петрова).

О. Потебня-фольклорист.// Український засів. Літературний часопис. 1943. (Харків). Ч. 4.

1944

Grundprobleme des Studiums der primitiven Volkskunde. /Aus dem Ukrainischen von Therese Woywod. – Berlin 1. Ukrainisches Wissenschaftliches Institut in Berlin. 1944. 46 s.

Без назви.// Дозвілля. (Пляуен), 1944. Ч. 35, с.18-19.

Відьма (з циклу «1921 рік»). // Дозвілля. (Пляуен), 1944. № 39.

Професор висловлює свої міркування (3 циклу «На засланні»). // Земля. (Пляуен), 1944. Ч. 12, с. 3-4.

Професор та Іван Закутній діють. (3 циклу «На засланні»). // Земля. ( Пляуен). 1944. Ч. 13, с. 4.

1945

Українські різдвяні звичаї.// Наші дні. (Берлін). 1945, № 1, с. 2.

Історичні коріння української нації.// Час. Український тижневик. (Фюрт). 1945. 19 лист. №8, с. 8-9.

1946

Тарас Шевченко як поет нації. (До 85-и ліття з дня його смерті). – Мюнхен: На еміграції. 1946. Ч. 4, 24 с.

Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства. (З приводу книги П. Зайцева «Життя Тараса Шевченка», Львів, 1939). – Мюнхен: УВАН. 1946. Ч. І. 37с.

В. Петренко. Мистці слова– бійцями революції. // Самостійник: суспільно-політичний місячник.1946. №3, с. 20-24.

Проблема великої літератури. // Українська трибуна. (Мюнхен). 1946. № 16, с. 3; № 20 с. 3.

Засади поетики. (Від «Ars poetica» Є. Маланюка до «Ars poetica» доби розкладеного атома). // МУР: Мистецький Український Рух (Мюнхен – Карльсфельд), 1946. Зб.1, с. 7 – 23.

Злидні днів. До питання про «багату літературу». // Українська трибуна. (Мюнхен), 1946. № 13, с. 4.

Драматична поема Л[есі] Українки «Кассандра». // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд). 1946, Ч. 3-4, с. 69-76.

Микола Зеров та Іван Франко (До історії історико-літературних взаємовідносин). // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд), 1946. Ч. 6, с. 31-46.

Проблема Олеся.// Рідне слово. (Мюнхен-Карльсфельд). 1946. Ч. 7, с. 20-28.

Вага і міра слів (з літературного щоденника). // Українська трибуна. (Мюнхен). 1946, №11, с. 3.

Проблеми літературознавства за останнє 25-ліття (1920—1945). // Світання. [Мюнхен]. 1946. Ч. 2, с. 43-52.

Хліб наш щоденний. // Час. (Фюрт-Баварія). 1946. Ч. 37(51), с. 3; Ч. 38(52), с. 5.

Остання конференція МУРу. // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд). 1946. № 9-10, с. 52-59.

СВЯТ ВЕЧІР. Українські різдвяні звичаї.// Час. (Фюрт). 1946. №1(15), с. 16-17.

Антропологічні особливості українського народу. // Орлик. (Берхтесгаден). 1946. Ч. 5. с.15-19; Ч. 6, с.16-19.

Чи походить людина від мавпи? З новіших поглядів на походження людини. // Нова дорога-New Way. (Мюнхен). 1946. №1, с. 3-6.

Археологічна конференція в Авгсбурзі. // Час. (Фюрт). 1946. Ч. 5(9), с. 4.

Як виникли міста на Україні. // Нова дорога=New Way. (Мюнхен). 1946. Ч. 2-3. с. 3-7.

Клімат на Україні 5-6 тисяч років тому. // Нова дорога =New Way. (Мюнхен). 1946. Ч. 1, с. 23-26.

Історіософічні етюди. [І. Проблема епохи. Середньовіччя й Ренесанс. Апологія заперечення.] (Далі буде). // МУР: Мистецький Український Рух. (Мюнхен-Карльсфельд). 1946. Зб. ІІ, с. 7-18.

Екзистенціялізм і ми.// Рідне слово. (Мюнхен). 1946. Ч. ІІ, с. 34-43.

Екскурси в мистецтво. Про домо суа. Дещо про методу.// Рідне слово. (Мюнхен-Фрайман). 1946. Ч. 12, с. 57-65.

Наш час, як він є (3 приводу статті Нормана Казнса “Несучасність сучасної людини” (The Saturday Review of Literature. New York, Neue Auslese V. 1946). // Рідне слово. (Мюнхен- Фрайман), 1946, серпень. Ч. 8, с. 28- 40.

Тварина, людина, техніка. // Нова дорога- New Way. (Мюнхен). 1946. № 2-3, с. 22-25.

Сучасні духові течії Европи. // Час. (Фюрт- Баварія), 1946. Ч. 42(56), с. 4-5; Ч. 43(57) , с. 3-4.

З сучасної релігійної літератури. // Бюлетень Богословсько-педагогічної академії (Мюнхен). 1946. Ч. 2, с. 39-42.

Апостоли. // Хорс. (Реґенсбург). 1946, №1, с. 10-21.

Болотяна Люкроза. / З приводу ’’Спогадів про неоклясиків’’ Юрія Клена. «Звено». Ч. 2, 3-4. 1946/.// Рідне слово. (Мюнхен-Фрайман). 1946. Ч. 9-10, с. 40- 51.

Комаха та Ірця: Уривок з повісті. // Рідне слово. (Мюнхен).1946. Ч. 11, с. 17-29.

Комаха й Тася: 3 роману «Доктор Серафікус».// Рідне слово. (Мюнхен), 1946, Ч.12, с. 17-31.

Мої Великодні (3 записок мандрівника). // Слово. (Реґенсбург), 1946. Ч. 16, с. 3.

Помста: 3 циклу «Романтика». // Заграва. (Авгсбург), 1946. Ч. 2.

Розмови Екегартові з Карлом Ґоцці. // МУР: Мистецький Український Рух. (Штутгарт). 1946. Ч. 1, с. 93-100.

[Рецензія на]: « “Звено”. Література. Мистецтво. Критика. Центральний еміграційний союз українського студентства. Український мистецький фронт молодих. Ч. І, травень 1946. Інсбрук. Редагує Вол. Кримський. Видає Микола Денисюк. Стор. 1-80. Цкль.». // Рідне слово. (Мюнхен- Карльсфельд). 1946. Ч. 6, с. 94-97.

[Рецензія на:] «Юрій Косач. “Ноктюрн b –moll”. //Видання часопису “Наше життя” З післямовою Гр. Шевчука. Авгсбург. 1946. С.1-32. Золота Брама». // Рідне слово. (Мюнхен-Фрайман). 1946. Ч.8, с. 53-55.

1947

Пантелеймон Куліш і кирило-методіївці. // Українська Трибуна.( Мюнхен), 1947, Ч. 14 (38), с. 4.

Проблеми великої літератури. // Українська трибуна. (Мюнхен). 1947, с. 3.

Т. Шевченко 1847 року й кирило-методіївці. // Українська Трибуна. (Мюнхен). 1947. Ч. 20 (44), с. 3-4.

Тарас Шевченко р. 1847 та його «Казематні вірші». (Виголошено на Шевченківському Святі в У[країнському] Т[ехнічно] – Г[осподарському] І[нституті] 10.ІІІ.1947 р.). // Вісті УТГІ. Орган внутрішньої інформації професорів і студентів школи. (Реґенсбург). 1947. № 4, с. 8-12.

Казематні поезії Тараса Шевченка (квітень-травень1847р.). // Тарас Шевченко. Казематні поезії, квітень-травень 1847. (Мюнхен) 1947, с. 5-17.

Різдвяні звичаї в світлі новітньої фолкльористики. // Українська трибуна. (Мюнхен.) 1947. Ч. 2(26), с. 3,4.

Великодні звичаї й обряди в Україні. // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 15-16 (80 – 81), с.7.

Веснянки і гаїлки. //Час. (Фюрт). 1947. Ч. 17 (82), с. 4.

Український фолкльор: заговори, голосіння, обрядовий фолкльор народно-календарного циклю. // Мюнхен: УВУ, 1947. 142 с.

До постановки проблеми вивчення культури піль поховань останніх століть перед Різдвом на Україні. // Бюлетень УВАН. 1947. Ч. 11 – 12, с.10 – 11.

Християнство і сучасність. // Орлик. (Берхтесгаден). 1947. Ч. 2, с. 15 – 18.

З новішої богословської літератури. Християнське вчення про державу. // Бюлетень Богословсько-педагогічної Академії УАПЦ. (Мюнхен). 1947. Ч. 3, с. 43 – 46.

Історіософічні етюди. Мистецтво ХІХ-ХХ сторіч. Методологічні основи пізнання епохи. // (МУР) Мистецький Український Рух. 1947. Зб. ІІІ. (Реґенсбург), с. 7-10.

Сучасний образ світу: Криза клясичної фізики. // Арка. (Мюнхен). 1947. Ч.1, с. 2-6.

Духові течії Европи Нового часу. // Культурно-мистецький календар альманах на 1947 рік.. (Реґенсбург). 1947, с. 8-93. [З купюрами].

Екскурси в мистецтво. // Літературний зошит. Neu-Ulm. 1947. Ч. 3, с. 5- 6.

Проблема епохи. // Орлик.( Берхтесгаден). 1947. Ч. 10, с. 4-8.

Народництво. З циклю: Засади історії. // Час.(Фюрт). 1947. Ч. 5. (70), с. 7.

Антинародництво (З циклю: Засади історії). // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 7 (72), с. 8.

В пошукуваннях синтези (З циклю: засади історії). // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 8 (73), с. 7.

Походження Українського Народу. – Монографія. Реґенсбург: Українська Студентська Громада при УТГІ в Регенсбурзі, 1947, с.1- 56.

Без ґрунту (III). // Арка. (Мюнхен). 1947. Ч. 2 – 4.

Доктор Серафікус.- Монографія. [Ч. 1]. Мюнхен: Українська трибуна. 1947, 174 с.

Передвеликоднє. Весна 1947 року. // Українська трибуна. (Мюнхен). 1947. Ч. 26 (50), с. 7.

Письменник і генерал. // Пу-гу. (Авгсбург). 1947. Ч. 37, с. 7.

Зоряні мандрівники. Тіхо Браге й Йоган Кеплер. // Час. (Фюрт). 1947. Ч. 1-2, с. 14.

Приборканий гайдамака. Оповідання про Саву Чалого. (З циклу «Романтика»). // Похід. (Гайденав.) 1947. Ч. 1(3), с.19 – 30.

[Переклад з німецької]. Верфель Франц. В палаці первосвященика: 3 «Павло серед юдеїв. Драматична легенда». // Арка. (Мюнхен). 1947. Ч. 5, с. 37-38..

1948

В Кулішеву річницю.// Українська Трибуна. Мюнхен. 1948. Ч.1 (123), с.7 – 8.

Taras Sevchenko, 1814-1861: A Symposium. Mouton & Co. S-Gravenhage.

Естетична доктрина Шевченка: до поставлення проблеми. //Арка. 1948. Ч. 3 – 4, с. 38-40.

Різдвяні обряди українського народу (Спроба дослідчої аналізи). // Українська трибуна. Мюнхен. 1948. Ч.1(123), с. 7 – 8.

Обрядовий фолкльор народньо-календарного циклу як методологічна проблема. // Науковий збірник УВУ. Мюнхен: Орлик. 1948. Т. 5, с.149 – 154.

Лютер з католицького погляду.// Богословський вісник. 1948. Ч. 2, с. 35 – 41.

Концепція кризи й проблема прогресу (Дискусійне). //Українська Трибуна. Мюнхен. 1948, № 7, с. 5.

Маси, техніка й лібералізм (з приводу книги Хозе Ортеги-і-Гассет ’’Повстання мас’’). // Орлик. Берхтесгаден. 1948. Ч. 3, с. 33 – 35.

Без ґрунту: Повість. – Монографія. Реґенсбург: Видання Михайла Борецького. 1948, 217 с.

Приборканий гайдамака. // Українська трибуна. 1948.

Болотяна Люкроза. [Університетські роки]. // Календар-альманах на ювілейний 1948 рік. (1648- 1848-1918). Авгсбург- Мюнхен. 1948, с.109 – 117.

Самотній мандрівник простує по самотній дорозі: Вінсент Ван Ґог (1853-1890): Біографічна новеля. (Кінець буде). // Арка. Мюнхен. 1948. Ч. 5 (11), с. 25-34.

Спрага музики. Бенвенута й Райнер Марія Рільке. Біографічна новеля. (Фрагмент). // Українська трибуна. Мюнхен. 1948. Ч.1, с. 10 – 11.

1949

Народна усна словесність. // Енциклопедія українознавства в двох томах.. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, с. 252-263.

Народна проза. Загальні зауваження. Казки. // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І.

Лірично-епічна поезія. Баляди. Релігійні пісні. Гумористичні пісні. // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, с. 268 – 269.

Методологічно-світоглядові напрями в українській етнографії ХІХ-ХХ ст. // Енциклопедія українознавства: в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк. 1949. Т. 1, с. 184 – 187.

Історія: Археологія. Римська доба. Загальна характеристика. Культура піль поховань.// Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І. Вип. ІІ. с. 388 – 390.

Доба переселення народів. Центральні й Східні Землі. (Співавтори Козловська В., Міллер М.). // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, Вип. ІІ. с. 390 – 392.

Пережитки передісторичної матеріяльної культури. // Енциклопедія українознавства в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк: НТШ. 1949. Т. І, с. 200 – 202.

Передхристиянські релігійно-світоглядові елементи. Генеза народних звичаїв і обрядів. // Енциклопедія українознавства: в двох томах. Мюнхен; Нью-Йорк. 1949. Т. 1, с. 244 – 249.

Християнство, Новий час і сучасність. // Народний календар на рік Божій 1949. Париж. [Б. р.], с. 103 – 117.

Дивна історія (з циклу: «Дрібні оповідання: Життя, як воно є». // Наш вік. Торонто, 1949. Ч. І, с. 4.

Я й мої черевики (З циклу: «Дрібні оповідання: Життя, як воно є»). // Життя. Авсбург – Мюнхен. 1949 . Ч. 2.

Мовчуще Божество: Біографічна повість про Марка Вовчка. // Час. Фюрт.1949. № 16-17, с. 9; № 18, с. 6.

Ревуха. // Життя. Авсбург – Мюнхен. 1949. № 3, с. 12-14; № 4, с. 13 – 15.

Святий Франциск із Ассізі (1182-1226). // Пу-гу. Авсбург. 1949. № 29, с. 12 – 13.

Різдвяні листи Вінсента ван Ґога. // Пу-гу. Авсбург. 1949. №.1, с. 4 – 5.

1951

Curriculum vitae, [21 листопада 1945 року]. // Україна. Париж, 1951. Зб. 6, с. 430.

1952

Лист-рецензія д-ра В.П. Петрова. // Докія Гуменна. Велике Цабе. Повість. Нью-Йорк. 1952, с.145 – 148.

1955

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. // Українська літературна газета. Мюнхен. 1955. Ч. 1- 6.

Раскопки на Гавриловском и Знаменском городищах. // Краткие сообщения Института археологии АН УРСР. 1955. Вып. 4, с. 47.

1956

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. // Українська літературна газета. Мюнхен. 1956. Ч. 1- 7

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. (Скорочено) Доктрина Чеки. Перші досліди. // Українська літературна газета. Мюнхен. 1956. №. 8, с. 4; №9, с.8.

1958

Слов’яно-руська міфологія. Віли-Хорс: Статті (до ЗО). // Українська радянська енциклопедія. Київ. 1958 – 1963. (Авторство В.П. Петрова не позначено)

1959

Зарубинецкий могильник: (По материалам раскопок В. В. Хвойки в 1899 г.). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1959. № 70, с. 32-60.

1960

Лохвицкий могильник. // Материалы и исследования по археологии СССР. 1960. № 82, с. 84 – 99. (Співавтор Березовець Д.Т.).

1961

До питання про ліпну кераміку з городищ Нижнього Подніпров’я II ст. до н. е.— II ст. н. е. // Археологічні пам’ятки УРСР. 1961. Т. X, с. 155 – 174.

Зарубинецько-корчуватівська культура Середнього Подніпров’я і синхронні культури суміжних територій. (До проблеми класифікації археологічних культур зарубинецького часу). // Археологія. 1961. Т. 12, с. 53 – 75.

Тигли черняховской культуры. // Краткие сообщения Інститута археологии АН УРСР. 1961. Вып. 11, с. 87 – 88. (Співавтор Кравченко Н. М.).

1962

До методики дослідження власних імен в епіграфічних пам’ятках Північного Причорномор’я. // Питання топоніміки та ономастики: (Матеріали І Республіканської наради з питань топоніміки та ономастики). Київ. 1962, с. 109 – 118.

Из этнонимики и топонимики Северного Причерноморья. // Материалы по археологии Северного Причерноморья. Одесса. 1962. Вып. 4, с. 227 – 234.

Назви річок України за античними джерелами. // Друга республіканська ономастична нарада. Тези. Київ. 1962, с. 128 – 130.

Об изображении на древнерусском браслете. // Краткие сообщения Інститута археологии АН УРСР. 1962. Вып. 12, с. 43 – 47. (Співавтор Макаревич М. Л.).

Ранньослов’янські пам’ятки Корчакського типу (до постановки проблеми). // Археологія. 1962. Т. 14, с. 3-16.

1963

Давні слов’яни та їх походження (До проблеми слов’янського етногенезу). // Український історичний журнал. 1963. № 4, с. 36 – 44.

Найдавніші назви річок України. // Українська мова в школі. 1963, с. 77 – 81.

Скіфська релігія. Імена скіфських божеств у Геродота. // Археологія. 1963. Т. 15, с. 19 – 32.

Скифская генеалогическая легенда. // Советская археология. 1963. № 1, с. 20 – 31. (Співавтор Макаревич М. Л.).

Слов’янська писемність за археологічними пам’ятками. // Питання походження і розвитку слов’янської писемності: Матеріали наук. сесії Секції сусп. наук АН УРСР, присвяч. 1100-річчю слов’янської писемності. Київ. 1963, с. 18 – 29.

Памятники корчакского типа (По материалам раскопок С. С. Гамченко). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1963. № 108, с. 16 – 38.

Стецовка, поселение третьей четверги 1 тысячелетия н. э.: По материалам раскопок 1956-1958 гг. в Потясминье. // Материалы и исследования по археологии СССР. 1963. № 108, с. 209 – 233.

1964

Гідроніми України за античними джерелами. // Українська діалектологія і ономастика. Київ. 1964. Т. І, с. 134 -146.

Назви слов’янських (давньоруських) божеств. // VI Українська славістична конференція 13-18 жовтня 1964 р. Тези доповідей. Чернівці, 1964, с. 169-170.

Історична топографія Києва. (Першопочатки міста). // Історичні джерела та їх використання. Київ. 1964. Вип. 1, с. 114 – 140.

Черняховский могильник (По материалам раскопок В. В. Хвойки в 1900-1901 гг.). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1964. № 116, с. 53 – 117.

Масловский могильник на р. Товмач (По материалам раскопок П.И. Смоличева и С. С. Гамченко в 1926, 1928 и 1929 гг.. ). // Материалы и исследования по археологии СССР. 1964. № 116, с. 118 – 167.

Скарб срібних речей з с. Качина Волинської області. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 1964. Вип. 5, с. 88 – 94. (Співавтор Каліщук А. П.).

[Рецензія на:] Нова праця з гідроніміки Полтавщини [:] «О.С. Стрижак. ’’Назви річок Полтавщини’’. Київ. 1963. с.112». // Науково-інформаційний Бюлетень Архівного Управління УРСР. Київ. 1964. №1, с. 81 – 82.

1965

Про зміну археологічних культур на території УРСР у V ст. н. е. // Археологія. Т. ХVІІІ. 1965, с. 3 – 13.

Гидронимия Верхнего Поднестровья: Опыт построения методики гидронимического изучения. // Всесоюзная конференция по топонимике СССР, 28 января-2 февраля 1965г. Тезисы докладов и сообщений. / Всесоюзное географическое общество. Ленинград. 1965, с. 124 – 127.

Балтика і славіка в гідронімії України. // ПІ Республіканська Ономастична (гідронімічна) конференція (Тези). Київ. 1965, с. 115 – 116.

Гідронімія Верхнього Подністров’я. Стрий. // Територіальні діалекти і власні назви. Київ: Наукова думка. 1965, с. 160-168.

Скіфія та Іран. До проблеми ірано-скіфських мовно- етнічних взаємин. // Сходознавчий збірник. Вип.1. 1965.

Рецензія на: «Брайчевський М.Ю. ’’Біля джерел слов’янської державності. (Соціально-економічний розвиток черняхівських племен)’’. Київ. 1964. 356с.». // Український історичний журнал. 1965. № З, с.152-154.

Рецензія на: «Шовкопляс І.Г. ’’Основи археології.’’ Київ: Радянська школа, 1964. 271с.». // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. 1965. № 2, с. 83 – 84.

Рецензія на: «Яценко М.Т. ’’Вол. Гнатюк. Життя і фольклористична діяльність’’. Київ. 1964. 288 с.». // Радянське літературознавство. 1965. №1.

Рецензія на: «Ю.Г. Стельмах. ’’Історичний розвиток сільських поселень на Україні’’. Київ. 1964. 288 с.». // Народна творчість та етнографія. 1965. № 3, с. 93-95.

1966

Язык. Этнос. Фольклор.- Автореферат по совокупности работ на соискание ученой степени кандидата филологических наук. /Академия Наук Украинской ССР; Отделение литературы, языка, искусствоведения. Киев. 1966. 61с.

Історична географія та проблема слов’янського етногенезу на матеріалах гідронімії (Гідронімія Росі й Надросся). // Історичні джерела та їх використання. 1966. Вип. 2, с. 65-73.

Обрядовий фольклор календарного циклу та його общинно-виробничі основи. // Народна творчість та етнографія. 1966. №1, с. 28 – 32.

Краєзнавець Ю.С. Виноградський. // Український історичний журнал. 1966. № 1, с.116 – 117.

Давні слов’яни V-VП ст. (Літописні дані в світлі археологічних матеріалів). // Український історичний журнал. 1966. № 2, с. 30-37.

Примітки до: «Зеров Микола. ’’Вибране’’. Київ. 1966». (Співавтор Г. Кочур).

1968

До історії вчення про слов’янський етногенез. (О. О. Шахматов, О. І. Соболевський). // Повідомлення Української ономастичної комісії. 1968. Вип. 6, с. 28 – 32.

Подсечное земледелие. – Монографія. Київ: Наукова думка. 1968. 228 с.

Скіфи. Мова і етнос. – Монографія. Київ: Наукова думка. 1968. 150 с.

1969

Монографія про українську фольклористику. // Народна творчість та етнографія. 1969. №1, с. 94 – 95.

1970

Фольклор і проблема балто-слов’янської спільності. // Слов’янське літературознавство і фольклористика. 1970. Вип. 5, с. 64 – 72.

Письменные источники о гуннах, антах и готах в Причерноморье. //Краткие сообщения Інститута археологии АН СССР. 1970. Вып. 121, с. 67-73.

1971

Балтика і славіка в гідронімії Надросся. // Питання гідроніміки: Матеріали III Республіканської ономастичної (гідронімічної) наради. 1971, с. 13 – 17.

1972

Етногенез слов’ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика. – Монографія. Київ: Наукова думка. 1972. 214 с.

1975

Східна Волинь (пам’ятки типу Корчак). // Археологія Української РСР. Т. 3. Київ. 1975. с.119 – 124.

1981

[В.П. Петров] Заговоры (Публ. А. Мартыновой). // Из истории русской советской фольклористики. Ленинград: Наука. 1981, с. 77 – 143.

1988

Мовчуще божество. Біографічна повість про Марка Вовчка. // Домонтович В. Проза. Три томи. / Упоряд. Юрій Шевельов/. Нью-Йорк: Сучасність, 1988. Том. 3, с. 467 – 495.

1992

Археологія та соціологія: Форми соціологічних побудов археології як науки. // Хроніка 2000. Київ. 1992. Вип. 2, с. 99 – 101. [переклад з російської мови невідомого].

1994

Українська література ( Вступ. Стисла характеристика окремих історичних епох. Історичний огляд українського літературознавства 19-20 ст. У: Віктор Петров, Дмитро Чижевський, Миколо Глобенко: Українська література; Іван Мірчук: Українська культура. // Український Вільний Університет. Universitas Libera Ucrainensis. Ukrainische Freie Universität. Ukrainian Free University. Université Libre Ukrainienne. Серія: підручники. Т. 14/15. Мюнхен-Львів. 1994, с. 9 – 42.

1995

Личность Сковороды. // Философская и социологическая мысль. 1995. № 1-2, № 3-4, № 5-6. (Переклад з української Н. Лозової).

1997

Особа Сковороди (1772-1792) .// Григорій Сковорода: Образ мислителя. Київ 1997, с. 403-416. (Зі скороченнями).

2000

Записник. // В. Домонтович. Без ґрунту. Київ: Гелікон. 2000, с. 441-452. (Переклад з російської О. Бурячківського).

2001

Г.С. Сковорода. Спроба характеристики. // Київська старовина. 2001. №4, с. 109 – 120.

Хазары в Крыму. Хазарское и русское письмо VI- IX вв. н. э. // Степи Европы в эпоху Средневековья. /Труды по археологии. Донецк: ДонНУ. 2001. Т. 2, с. 359 – 364.

2002

Текст доповіді Віктора Петрова [про М. Рильського, виголошена 25.03.1924 р. на засіданні Історично-літературного товариства]. // Корогодський Р. І дороги, і правди, і життя. Київ: Гелікон, 2002, с. 317 – 354.

Хазары в Крыму. Хазарское и русское письмо VI- IX вв. н. э. Тезисы доклада. // Східний Світ. 2002. №1, с. 38.

Основні проблеми фольклору й ідеології первіснообщинного періоду. // Слово і Час. 2002. №10, с. 41 – 45. (Уривки).

2006

Мислення родового суспільства (на підставі археологічних і етнографічних джерел). – Монографія. Київ. 2006. 149 с.

Человек, которого мучила бесконечность. О мудрости Тургеневской. // Слово і Час. 2006. №5(545), с. 68 – 72.

2010

Українська інтелігенція – жертва большевицького терору. // Слово і Час. 2010, №10, с.79 – 99.

2011

Експедиційна група Інституту суспільних наук АН УРСР по темі «Українці в Башкирії». 20-ІХ.41. Уфа. // Українці в Башкирії / Дослідження і документи/. Київ, Уфа. 2011, Т. І, с. 438 – 451.

2012

В этой же форме написаны прекрасные гимны. (Про розвиток середньовічної поезії). // Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2012. Вип. 8, с. 171 – 197.

2013

Поетична творчість М. Рильського]. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 1, с. 93 – 138.

Ігор Костецький та його критики. // Петров Віктор. Розвідки.. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с.715 – 718.

Вага і міра слів (Із літературного щоденника). // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 833 – 836.

Засади поетики. (Від «Ars poetica» Є. Маланюка до «Ars poetica» доби розкладеного атома). // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 894 – 911.

Особа Сковороди. 1772-1922. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с.1448 – 1522.

Г.С. Сковорода. Спроба характеристики. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с.1523 – 1537.

Монтеск’є й його «Дух законів». // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 1080 – 1147.

Розмова про свободу- Гайне. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с.1166 – 1167.

Народна духова культура. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013, Т. 2, с. 837 – 843.

Духові течії Европи Нового часу. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 2, с. 844 – 862.

Археологія та соціологія. Форми соціологічних побудов археології як науки. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с. 1445 – 1447.

З новішої західної філософсько-релігійної та богословської літератури. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с. 1614 – 1629.

З новішої богословської літератури. Протестантизм і сучасність. // Петров Віктор. Розвідки. Київ: Темпора, 2013. Т. 3, с. 1630 – 1636.

2019

Обжигательные гончарные печи черняховского времени. Гончарный круг в керамическом производстве черняховского времени. [Розділи рукопису: Керамика и керамическое производство зарубинецкого и черняховского времени на территории Поднепровья во ІІ в до н. э – V в. н. э.] // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Опішне: Українське народознавство, 2019. Кн. ІV. Т. 3, с. 311-353.

2020

[Переклад з німецької] Ваггерль Карл Гайнріх. Чудова ця земля. // Віктор Петров. Мапування творчості письменника. Краків: Universitas. 2020, с. 353 – 354.

2023

Milczące Bóstwo. Powieść biograficzna o Marku Wowczku. // W: Wiktor Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. /Red. : K. Glinianowicz, P. Krupa; Przel. : K. Kotynska/. Tom IІ. Kraków: Universitas. 2023. S. 481 – 533.

Dziewczyna z misiem Nieprawdopodobne historie. // W: Wiktor Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. /Redakcja: Katarzyna Glinianowicz, Paweł Krupa; Przel. Katarzyna Kotynska. Tom I. Kraków: Universitas. 2023, S. 297-601.

2024

Доктор Серафікус – монографія. Харків: Віват. 2024. 320 с.